Добіг кінця рік 2012, вже юний 2013 рік володарює…Рік

Добіг кінця рік 2012, вже юний 2013 рік володарює…Рік минулий промайнув яскраво, щиро, весело.

Він був багатим на щасливі моменти, хороших людей, виставки, свята, незабутні події ! Було б неправильно не згадати все те, чим так запам’ятався нам рік екзотичного Дракона. Наш колектив із самовідданою любов’ю до української культури, до змін на краще, із азартом до всіх нових починань (а по-іншому ми просто не можемо і не вміємо), втілював у життя мистецькі проекти.

І ми просто щасливі…Щасливі від того, що у 2012 в нас з’явилось широке коло однодумців, партнерів. Одним словом – друзів. Щасливі від того, що в дружному колективі ми маємо можливість творити мистецьке сьогодення. Отже, давайте з Вами помандруємо минулим роком, це того варто ! А щоб легше було це зробити, оповідь буде поділена на символічні розділи.

Розділ 1. Новорічна казка.

Оскільки рік мистецький є дещо особливим, то в нашому Центрі його відлік можна розпочати із 10 грудня 2011 року - із початком Свята Новорічної Іграшки – проекту для багатьох несподіваного, але ж, погодьтесь, такого очікуваного всіма тими, хто закоханий в новорічні свята, хто обожнює наряджати ялиночку. Наше свято тривало аж до 14 січня 2012 року.
Це була не просто виставка ялинкових прикрас за участю більш ніж 20 майстрів, 35 майстер-класів для діточок. Це було свято зими, родинності, казковості та здійснення мрій. Більше 1000 дітей завітали до нас, а їх батьки, бабусі та дідусі разом із дітворою повернулись в дитинство. Окрім цього, діяла справжнісінька Скринька Новорічних Побажань ! Адже ж згадайте – в кожного з Вас колись була своя новорічна казка-мрія.
А приблизно в той же час в Києві відбувались інші новорічні, не менш цікаві події :

В Київському Центральному будинку художників проходила щорічна « Різдвяна виставка ». У зимовій тематиці своїх робіт митці об’єднали ткацтво й кераміку, батик і вишивку, різьблення по дереву з майолікою. Краса !

« Ангеле мій, охоронцю мій »,Національний музей українського народного декоративного мистецтва, м. Київ, - колективна виставка витворів українських митців, об’єднаних чарівною ангельською темою.

Виставка дитячих робіт « Святий Миколаю, прийди до нас з Раю », родинний центр « Мамаї », с. Хотів Київської області. Дітки – маленькі чарівники, які намалювали свою новорічну мрію !

Напередодні Старого Нового Року, 13 січня, ми побували на прес-конференції в прес-центрі « Главком », на якій послухали цікавинки про цей величний день, а розповідали про це журналістам Олекса Доля та Олена Івановська – наші друзі, але перш за все – однодумці !

А ще встигли побувати в гостях в наших сусідів – в затишному музеї Гетьманства, який був створений лише в 1993 році, проте з часу його створення було проведено більше 100 виставок !

Розділ 2. Зимовий сезон : мода, класика та щире кохання !

Одразу по завершенню новорічних свят ми відкрили нашу Скриньку Новорічних Побажань. Варто сказати, що побажань було не просто багато, а дуже-дуже багато ! Добрі, милі, раціональні, трішки хитруваті…Різні, але всі такі щирі ! Ми не втримались, і зробили підбірку побажань. Новорічні мрії – найкращі мрії на світі !

Ось так закінчилось наше Свято Новорічної Іграшки (продовження буде обов’язково, повірте).
 //-
А як же в новому році без нових тенденцій в моді ? У Вас, напевно, виникло справедливе запитання – а яким же чином Центр Української Культури та Мистецтва причетний до української моди ? Адже мода є невід’ємною частиною мистецтва !

А річ в тім, що саме в нашому Центрі 18 січня відбулась поважна фешн-подія – прес-конференція, під час якої вперше було презентовано логотип та новий образ бренду Ukrainian Fashion Week. Спілкувались із закоханими в моду голова оргкомітету UFW Ирина Данилевська та директор з міжнародного розвитку UFW Мауріціо Аскеро.
До речі, 2012-й рік став не лише роком проведення в Україні футбольного « Євро-2012 », але й роком 15-річчя Українського тижня моди, з чим щиро і вітаємо ! Ці обидві яскраві події породили особливий проект під назвою EuroFashion-2012, ідеологом якого став Мауриціо Аскеро. До речі, цей проект пройшов більш ніж успішно під час « Євро-2012 », з чим вітаємо Ukrainian Fashion Week, та бажаємо нових, не менш успішних проектів у майбутньому !

А справжня зима-2012 прийшла в свої володіння дуже чарівно – з хуртовинами, скрипучими морозами. Вся дивина в тому, що вона прийшла саме 19 січня – в день відкриття виставки класичного закарпатського живопису « Зима прийшла »(дивина, та й годі, як назва співпала з реальністю, або прикликала її ). Особлива аура європейськості та надзвичайно високого професіоналізму виділяє школу закарпатців завжди і всюди…

В тому ж сніговому січні відкрилась персональна виставка гобеленів авторства киянки Галини Кротової « Мальовничий світ українського гобелену ». Кожен бажаючий міг завітати до нас та навчитись власноруч ткати гобелени. А майстер-класи проводила Галина Кротова !

Наша хороша подруга, відома співачка та майстриня Анжеліка Рудницька 3 лютого відкрила персональну виставку своїх робіт « Містерія літочислення » в Національному музеї Тараса Шевченка, м. Київ. Ткані гобелени, авторські сумки, надзвичайні подушки, які Анжеліка зібрала до експозиції, зайняли аж п’ять залів музею !

А вже 7 лютого наш колектив почав готуватись до міжнародного свята всіх закоханих – Дня Святого Валентина, відкривши виставку « Маленькі історії кохання ». Художниці Ксенія Коробка та Мар’яна Острогляд у своїх картинах показали справжню мову кохання.

Коли серце гріє любов, то прекрасне стає ще прекраснішим, правда ? Як-от « Керамічний дивограй » - виставка казкових керамічних тваринок Ольги Отнякіної-Бердник та кераміки Анастасії Косяченко, що була в нашому Центрі із 7 по 25 лютого.

Саме в лютому розпочався наш « Діалог поколінь » - Всеукраїнська соціально-мистецька програма. Для нас великою радістю та честю є організація зустрічей митців із вчителями, як справжнісінькими носіями знань для учнів – майбутніх державних діячів. 12 лютого величний поет, громадський діяч Дмитро Павличко зустрівся із вчителями історії навчальних закладів м. Києва. Якби Ви знали - Що то була за зустріч ! Із надривом, захопленням та сльозами на очах !

А кохання дійсно не має національних кордонів ! Воно – вічне, надзвичайне та сильне. Щоби то довести, в нашому Центрі напередодні Дня Закоханих відбулась акція « Мистецтво щирого кохання ». Всі, хто прийшов, отримали свій заряд любові та натхнення, якими ми готові ділитися із усіма !Так само, як ділився своїм позитивом фолк-гурт « Веселий ярмарок ».
Вечір із лекцією про родину й кохання продовжив голова Всеукраїнського благодійного фонду « Сім’я » Адріан Буковинський – то корисно ! А після всього ми провели одночасно три майстер-класи, на яких закохані навчились власноруч створювати подаруночки для своїх Половинок. Ось так !
 //-
П’ятнадцятого лютого наш Центр познайомився із чудовим АРТ-Центром « Коло ». Ми відвідали їх концерт на тему любові. І відбулось то в Будинку Актора. Хочеться сказати, що ці ініціативні музиканти, співаки дуже схожі на нас. Вони не бояться бути першими в своїх ініціативах, вони йдуть вперед, не лякаючись вже існуючих правил, вони створюють нові правила.

Розділ 3. В передчутті весни.

Що, як не квіти, допомагає відчути весь смак весни ? А коли це мистецтво ікебани, то ніяких сумнівів не виникає – весна на порозі ! Ось і в нашому Центрі, із 29 лютого по 4 березня майстрині із Київського відділення школи Ікебани Ікенобо показали справжню весну навиставці ікебани. Це була така квітуча краса, що наші відвідувачі (а особливо відвідувачки) німіли від захоплення квітковими композиціями !

За минулий рік наш колектив потоваришував із багатьма навчальними закладами м. Києва та України. А з деякими із них ми ще й сусіди ! Як-от зі спеціалізованою школою №17 Подільського району м. Києва. Саме тут 2 березня відбувся фестиваль « Етноколо на Подолі ». До цього шкільного свята долучились вчителі, школярі та їхні родини, а також запрошені гості – всього близько 700 чоловік !
Ми не могли не долучитись до « Етнокола на Подолі » ! Майстрині Центру навчили діток робити барвистих весняних зайчиків, а Олексій Плиско зафіксував на фото найяскравіші моменти фестивалю. А від імені нашого Генерального директора Світлани Долеско вручили подяку всіх причетним до фестивалю.

В той же час в нас відкрилась виставка гобеленових картин Олени Правик « Жіночий погляд ». Так-так, це дуже символічно, якраз напередодні Міжнародного Дня Жіноцтва ! Цілих 19 робіт радували прекрасних панянок. Виконані вони в унікальній техніці гобеленового стібка. Теоретично це визначається так : « муліне складене вшестеро швом напівхрест ». На практиці ж означає досягнення дивовижної майстерності !
 //-
Мрія кожної жінки - неповторний виріб із бісеру, чи не так ? В такому випадку, в нашому Центрі з 10 по 22 березня здійснились сотні бісерних жіночих мрій ! Всеукраїнська виставка « Бісер : Вчора. Сьогодні. Завтра » зводила із розуму не лише відвідувачок, а й мужніх відвідувачів. Бо розмаїття на трьох поверхах такої краси бісерних вишиванок, кольє, сережок, намистечка, головних уборів, взуття, квітів із бісеру ще ніколи не було представлено в столиці !

А на майстринь, які хотіли вдосконалити свої вміння, ми приготували унікальний сюрприз - на запрошення Світлани Долеско із Японії зі своїми колегами прилетіла Тоши Міода, креативний дизайнер компанії « Тохо » (між іншим, світовий лідер із виробництва бісеру !), яка цілий тиждень навчала залюблених в бісер україночок новим прийомам роботи з бісером. До речі, навесні-2013 виставка робіт з бісеру відбудеться знову ! Слідкуйте за нашою афішею, буде неповторно.

В день від’їзду наших милих японських однодумців, 21 березня, Людмила Андрєєва, наша ініціативна директор Школи жіночих рукоділь зробила їм дуже класний подарунок - майстер-клас « Квілт-оригамі ».
Звичайно, японська культура й етикет – речі дуууже делікатні. Але наші гості оцінили майстер-клас якнайкраще. Більше того – дуже швидко навчились робити оригамі з тканини, і залишились дуже-дуже задоволеними.

Одним словом – весна активності ! 15 березня наш колектив взяв участь у Всеукраїнському проекті « Я – Берегиня », який організований Фондом Влади Прокаєвої “Обдаровані діти – майбутнє України”.
Саме завдяки цьому проекту дівчатка з багатодітних родин, які знаходяться у скрутних життєвих обставинах, отримали впевненість у власних силах та віру в завтрашній день !
Наші майстрині провели для дівчаток-учасниць проекту цікаві майстер-класи зі створення слов’янської народної іграшки. Завдяки цьому дівчатка Це розвинули розвинули свої творчі здібності, крім того, це ж справжнісінькі основи роботи з тканиною ! Що, до речі, може стати важливим фактором у виборі майбутньої професії.

Драма « Лісова пісня » Лесі Українки « народилася » бенгальською мовою ! А допомогла їй в цьому Мрідула Гош – індійська громадська діячка, яка багато років живе і працює в Україні. 17 березня, в музеї Лесі Українки ми всі зібрались на презентацію « Лісової пісні » в такій незвичній інтерпретації. Це дійсно подія міжнародного значення !

Березень-2012 – справжнісінький міжнародний місяць ! Бо саме в березні відбулась ще 1 подія міжнародного значення. За доброю традицією наш Центр товаришує з багатьма культурними центрами багатьох країн світу.
Серед них – і Чеський центр в Києві. 26 березня ми побували на вечорі пам’яті Вацлава Гавела – легендарного колишнього президента Чехословаччини, а потім – Чехії. Люди, що добре знали Вацлава Гавела, тепло пригадували зустрічі з ним, і в сутінках зали здавалося, що от-от сам пан Президент зайде у бічні двері та тихо примоститься на стільці – послухати про себе…

Тема бісеру актуальна, як ніколи ! Тим більше, якщо це VIII міський конкурс-виставка « Бісерне сяйво », що проходив 27 березня в Київському Палаці дітей та юнацтва. Темою цьогорічної виставки були рослини : бісерні квіти, дерева, зображення рослин на вишивках, в композиціях, ну і, звичайно, прикраси. І хоча у цей день виставка проходила на тлі снігових наметів, сяйво бісерних рослин зачаровувало.
Наш Центр став солодким спонсором свята, адже ж солодощі дають маленьким майстрам натхнення до нових творінь. Але то не головне – наші колеги були представлені в журі конкурсу-виставки ! Адже в нас щойно закінчилась виставка « Бісер : Вчора. Сьогодні. Завтра », то ми як ніхто інший знали, як оцінювати вироби з бісеру.

Березень закінчився так же незвичайно й космополітично, як і розпочався : 30 березня в нашому Центрі відбулась подія, яка не залишилась непоміченою не лише в Україні, а й в Сербії та Росії. Це було святкування 20-річчя створення організації « Україна-Сербія ». Великий зал нашого Центру не зміг вмістити всіх бажаючих, бо, крім численної сербської діаспори, було багато студентів, що навчаються на сербськослов’янській кафедрі Інститу філології КНУ імені Тараса Шевченка.

Розділ 4. Весняні проекти роблять свою справу !

На Благовіщення, 7 квітня, в нас відкрилась виставка « Сонячний Великдень », і діяла вона аж до 21 квітня. Знову ми були в колі талановитих майстрів, що створюють дивовижну великодню атрибутику. Знову дітки побували на купі майстер-класів, знову були щасливі посмішки, музика, аромат весни !

Організовували ми й виїзні майстер-класи для школярів. Ось, наприклад, 12 квітня для малят зі школи №124. На чудовому занятті діти робили гарну народну іграшку. Їхні вдячні очі – наша найцінніша нагорода ! Ми такі щасливі, що в нас є хороші друзі серед школярів, та їх вчителів

Перед Великоднем в Києві була ціла купа подій, про одну з них обов’язково треба розповісти. Це ми про Благодійний Великодній ярмарок, що 11 квітня відкрився в Українському Домі. Той, хто хотім отримати порцію великоднього настрою – йшов саме туди.

Ніна Шаварська – добра й талановита людина, радіоведуча, поетеса, співачка… 17 квітня ми побували на її творчому вечорі « Благослови мене, любове… ». Пані Ніно – ви надзвичайна жінка ! Ваша творчість – як сонечко. Щасти Вам завжди й у всьому !

Маленькі кияни знову приємно порадували нас - 20 квітня ми побували в « Софії Київській » на виставці робіт переможців міського конкурсу « Віхи української культури ». Цього разу темою стала скіфо-сарматська доба. Дітвора фантазувала на тему скіфів-сарматів.

Саме в квітні добіг кінця проект « Я – Берегиня », який завершився 24 квітня, як і годиться, справжнім Випускним балом красунь ! Всі дівчата, які успішно закінчили навчання у проекті « Я – Берегиня », отримали дипломи, статуетки « Я – Берегиня » 2012 та подарунки. А головне – вони отримали безцінні знання, які допоможуть майбутнім берегиням вибрати свій успішний шлях в житті.
Ми підготували особливий подарунок у номінації Берегиня творчості і натхнення – набір для рукоділля, про який мріє кожна дівчина ! Бажаємо організаторам продовження цієї благородної ініціативи і в 2013 році !

Ми часу не гаяли. Щойно відгуляли Випускний бал Берегинь – як 25 квітня відкрили виставку « Жито-Життя ». Знана і талановита київська майстриня Ірина Білай представила на виставці свої роботи та роботи своїх учнів. Окрім солом’яних творінь на виставці були роботи з кукурудзяного листя, шпагату, вовни, лози.
Умілі руки малючків перетворили природні матеріали на Дідухи, павуків, ляльок, віночки, обереги, дерева життя, коників та баранців. Хочемо сказати, що ці роботи аж посміхались до наших відвідувачів, настільки позитивними й душевними вони були.

Щоб не втрачати мистецький ритм, вже наступного дня, 27 квітня ми відкрили виставку дивовижних музичних інструментів авторства молодих Опішнянських та Полтавських керамістів-музикантів « Музика Землі ». Вона виявилась дивовижною – як виставка, так і Музика…
Кожен із експонатів, як виявилось, має свою душу, свій голос – Музику Землі… Під час виставки навіть відбулось кілька імпровізованих концертів, під час яких хлопці грали на кожному з представлених експонатів. Всі інструменти виготовлені із особливої глини та мають у своєму родоводі цілком реальних прототипів з таких давніх давен, коли на Землі ще мамонта можна було зустріти частіше, ніж сьогодні корову.
Той, хто не потрапив на ці концерти, згодом дуже про це пошкодував. Бо це були унікальні перфоменси, такого не можна було побачити (а тим паче почути) ! До речі, саме фотоальбом із цієї виставки виявився найпопулярнішим на нашій сторінці у Фейсбуці.

Весною виростають крила й хочеться співати ! От і в нашому Центрі звучала « Весняна пісня ». Звучала вона мовою чудових творів київської мисткині Галини Дюговської. Диво-птахи й Берегині із текстилю та природних матеріалів аж промовляли до відвідувачів : « Весна прийшла, весна прийшла… ».

Розділ 5. Травень : час на фестивалі !
Ой, яке в нас « Свято Життя » трапилось 4 травня ! То був концерт АРТ-Центру « Коло ». Ой, які українські народні пісні лунали, а які арії та романси звучали…Та так душевно й проникливо, що аж перехожі в вулиці підкрадались, аби це послухати…

Ось Вам ще 1 фестиваль – Кримськотатарського мистецтва « Ергідал ». Відбувся він 25-27 травня в Національному музеї народної архітектури та побуту України (по-нашому – в Пирогово). Колоритно було !

Погодьтесь, що чеська фотографія вже довгий час є дуже шанованою в світі. І тому відкриття 8 травня фотовиставки « Чесько-словацькі фотографи з українським корінням » в нашому Центрі стало довгоочікуваною подією ! Дякуємо Чеському центру, Посольство Чеської Республіки в Україні за їх активність та щирість.

Саме в травні відбулась феєрична подія, до якої наш Центр мав причетність, та про яку всі говорили ще не один місяць ! Кафедра фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центр Української Культури та Мистецтва 12 травня спільно з Центром народознавства « Козак Мамай » провели на « Мамаєвій Слободі » науково-мистецьку акцію « Жили-були... ». Це був дійсно тріумф української культури, презентація того всього найкращого духовного, чим ми такі багаті !!!
Це все відбувалось за активної участі національних меншин, для яких Україна стала рідною домівкою. Рекордна кількість родин, посмішок, вишиванок, смачного кулешу, майстрів та їх автентичних виробів, музики й танцю – саме цим нам запам’ятається назавжди 12 травня 2012 року !
Ну і ще хочеться сказати – люба наша Кафедро Фольклористики, ми вас любимо, ви – найкращі, ви даєте приклад на практиці, як потрібно самовіддано любити нашу культурну спадщину, ви – надзвичайні !!!

Коли до нас звернулась ініціативна група « Лісова брама », з проханням підтримати еко-культурний фестиваль « ЛісРук », то погодились, не роздумуючи, адже ж хто, як не ми, підтримає ініціативну молодь ?
Як-то кажуть, допомогли, чим змогли : інформаційну підтримку надали, десант майстринь на фестиваль направили, Олексій Плиско вкупі з Ольгою Музиченко зафіксували все найцікавіше, що відбувалось на фестивалі. А цікавого було багато : майстер-класи із декоративно-прикладного мистецтва, фотографії, екології, психології, танцю, барвистий ярмарок, атракціони, насичена концертна програма. Організатори, ви молодці, так тримати !

День народження кожного із наших колег – це радісне свято. А день народження нашого Генерального директора Світлани - це свято всього нашого колективу ! 17 травня ми й досі згадуємо з теплими посмішками : як ми готували сюрпризи для нашої іменинниці, як прикрашали наш Центр, як приймали численних гостей протягом цілого дня ! Як було смачно, по-родинному затишно, як всі разом пригадували кумедні випадки із життя колективу. Але то не головне ! Перш за все, ми бажаємо Вам, наша найкраща, найвеселіша, найсправедливіша Світлана Валеріївна, щоб все-все у Вас було добре ! Щоб здоров’я до Вас текло широкою рікою, впадало в бездонне море неземного щастя, виливалось проливним дощем радості, та усміхалось теплим незрадливим сонцем любові.

Ви, напевно, погодитесь, що створення Української Мережі Культури – річ життєво необхідна. Отже, 22 травня в Національному центрі народної культури « Музей Івана Гончара » відбулася прес-конференція в рамках презентації проектів, які підтримують створення Української мережі культури. На зустрічі ми обговорювали ідею Української мережі культури, нові можливості для культурних організацій. Саме там ми познайомились із активістами Мережі, і, варто сказати, наше знайомство переросло в плідну співпрацю, взаємний обмін інформацією, словом – мережа діє. Долучайтесь і Ви !

Що зазвичай буває в кінці травня в Києві ? Так-так, день Міста. Коли щасливі кияни гуляють зі своїми родинами найвизначнішими місцями любої столиці. Одне з таких місць (чи не найулюбленіше для киян) – Андріївський узвіз.
На день Києва наш Центр в повному складі, як це ми робимо щороку на День Києва, був на Андріївському узвозі. Але ми були шоковані. І ось чому.
На жаль, тепер Андріївський узвіз багатостраждальний…Адже в цьому році кияни ризикували на День свого Міста зовсім не потрапити на цю дійсно чарівну місцину.
А все тому, що міська влада до того « до реконструювала » узвіз, що зовсім не вписувалась в терміни здачі цього об’єкту, як було обіцяно, на День Києва. Сором, який сором…

Це не просто фото, на якому наша ген директор змушена пояснювати аморфним будівельникам на узвозі, що вони Не Тією стороною кладуть бруківку ! Це верх бездіяльності всіх тих, хто по законах має діяти, має слідкувати за дотриманням всіх правил реставрації об’єктів культурної спадщини !

Що й казати…Андріївський узвіз таки відкрили на День Києва…Той, хто ризикнув пройти по ньому, злякався – бо ями на бруківці були ще більшими, ніж до « реконструкції », а саму вулицю поливали водою (вимивали) вже тоді, коли майстри розклали свій скарб по обидві сторони бруківки…Безкоштовний душ, та й годі…І сором…Мовчимо вже про те, що більшість яскравих українських майстрів « впорядники узвозу » просто вигнали з Андріївського узвозу. Та й відвідувачів було вкрай мало, бо люди до останнього не знали, чи буде відкрито Узвіз…

А Ви знаєте про фестиваль « Український сувенір » ? Що відбувався понад два місяці в Києві – із травня аж по липень. А ми не лише знаємо - ми там бували, та ще й допомагали організаторам в пошуку нових майстрів-учасників, щоб гості « Євро-2012 » залишились приємно враженими від якості саме українських сувенірів.

Час плинув ну дууже швидко ! Але 30 травня ми навіть встигли побувати на екскурсії, та не аби-де, а в нас, на Подолі. З великим дослідницьким інтересом вивчали сонячний годинник, звіряли час. Підтверджуємо – йдуть точно !

Обожнюємо ярмарки ! Особливо весняні ! Ось і в « Пирогово » побували на чуловому ярмарку, що розкинувся на широчезному полі. На щастя, погода була пречудовою, майстри – лише найкращими, настрій наш – веселим. Що й казати – поярмаркували дуже добре

Розділ 6. Червневий.

Початок літа чітко співпав з початком мандрів на далекі відстані - 1 червня наш Олексій Плиско побував в Одесі, на Всеукраїнському Фестивалі Глини, та на фестивалі « Творимо Самі-2012 ». Друзі, не соромтесь надавати інформаційну підтримку таким прекрасним ініціативам, як робимо це ми. Згадайте принцип толоки, все колись повернеться Вам взаємодопомогою !

Не встиг Олексій повернутись із Одеси, як ми тут вже підготували для нього купу фотороботи - 8 червня відкрили одразу аж чотири виставки ! Зачудовані очі іноземних туристів-гостів « Євро-2012 » говорили самі за себе – українське мистецтво – надзвичайне !

Довго розповідати – діло даремне, бо експонати дійсно безцінні, ось назви виставок скажуть сам за себе :

« Сонце петриківського розпису »(картини народної художниці України, лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка Марфи Тимченко) ; « Українські рушники – рукотворне диво… » (авторські рушники на основі традиційної Полтавської вишивки
Майстриня — Мамалига Ніна, колоритні рушники з Обухівського району Київської області, майстрині — Химиченко Надія, Ленда Валентина, Власенко Віра) ;

« Косівський скарб » (приватна колекція науковця Богдана Петричука).
Особливою стала виставка гобеленів славетного роду Саєнко, адже саме з цієї виставки розпочалась наша дружба із Ніною Олександрівною Саєнко. Її бездонна доброта та ентузіазм вражають. Здоров’я та натхнення Вам у 2013, дорога наша Ніно Олександрівно !

Поділля – мальовничий куточок нашої держави, про що з успіхом всім нам розповів відомий художник Віктор Наконечний у своїх роботах. Із 12 червня по 17 липня в Галереї народної творчості та декоративно-ужиткового мистецтва « Світлиця » тривала персональна виставка його робіт « Мій рідний край – моє Поділля ». Митець сповна зумів передати ауру подільського краю…
 //-
14 червня. На шляху Колумба. Через Атлантику без їжі і води…Ви запитаєте : « А це ще що таке, що за бортові записки ? ». Ні, це не помилка, це презентація книги з однойменною назвою відомого мандрівника, сильного духом Голтиса, на яку нас запросив давній товариш Центру Української Культури та Мистецтва Олексій Чуєв. В книзі йде мова про 40-денну експедицію водами Атлантики української команди EQUITES, без води та їжі. Книга про силу духу та любов до перемоги. Переконливо. Вражаюче. Повчально.

А через кілька днів, 19 червня, в нашому Центрі настав Русалчин Великдень – із піснями, звабливими красунями та відважним юнаком, який на все піде заради кохання. Це все – завдяки Арт-Центру « Коло », артисти якого в нас зіграли п’єсу « На русалчин Великдень »за мотивами опери Леонтовича. Дуже щиро та переконливо.

Трапилась одна невесела, проте серйозна подія – Академію керівних кадрів культури і мистецтв, що є дійсно унікальним закладом в Україні, на супердержавному рівні вирішили вигнати зі своїх приміщень, в Лаврі…Не дивно, правда ?.. Але ні ми, ні наші численні друзі не залишились байдужими, підняли розголос, не дали замовчати цю жахливу, загрозливу для нашої культури ситуацію ! Вже відбулось кілька судових засідань, і хто-зна, чим ця вся тяганина закінчиться…Але ми впевнені в одному – зібравшись всі гуртом, ми не дамо отак нахабно ліквідувати Академію, залишити студентів та викладачів без рідної Alma-mater ! Тримайтесь, все буде гаразд, ми з Вами !

Розділ 7. Подорожі за новими враженнями !

В кінці червня, вже вп’яте на трипільських кручах Ржищева, що на Київщині, відбувся фестиваль « Трипільське коло », що цьогоріч носив назву « Парад стихій », на якому побував і наш Центр, а саме – дві Олі й Олексій Плиско. На відкритому просторі, аж на 30 тематичних майданчиках були представлені різні напрямки творчості. В голові паморочилось від свіжого повітря. Трипільської аури, колоритності відвідувачів ! Звичайно, не все вдалось організаторам, далеко не всі залишились щасливими та задоволеними, проте саме « Трипільське коло » і в 2012 об’єднало всіх тих, в чиїх серцях є те, що називається « наш спільний етнокод ».
 //-
Коли мандрувати, як не в липні ? Тепло, сонячно. Позаду – купа важливих виставок, попереду – Карпаааати ! Так-так, сааме туди із 5 по 8 липня помандрував наш мистецький десант, а саме : Світлана Долеско із дочкою Настею, наші незамінні Олександр Калашник та Олексій Плиско, і Сергій Геращенко та Ольга (на той час ще Музиченко). За ті кілька днів ми встигли : в селі, де народився Дмитро Павличко, побувати, смачну гуцульську кухню скуштувати, на фестивалі « Лудинє-фест » погуляти, поярмаркувати в Косові, знайти резиденцію (офіційну !) Святого Миколая, на літаках політати,

на конях погарцювати ! Та ще багато-багато іншого ! Це був такий неймовірний драйв, така колоритна подорож, така дружня, така весела, що й взимку-2013 ми всі згадуємо про неї з посмішкою, та пакуємо речі в наші наступні подорожі !
 //-
А Святий Миколай дійсно живе в Карпатах ! В справжнісінькому маєтку ! Якби ми там не побували під час нашої карпатської мандрівки, то б не повірили, напевно. Він дбайливо веде Пошту, цілорічно піклується про діточок, готує подаруночки на зимові свята. Цю почесну функцію виконує Віталій Іванович Ходан – людина із добрими очима та надзвичайною посмішкою. Як Ви вже знаєте, Світлана Долеско запросила Святого Миколая до нас в гості, на наше ІІ Свято Новорічної Іграшки, але про це – трохи згодом.
 //-
Лудинє-Фест(або Фестиваль весільного вбрання), що відбувся 7 липня в карпатському містечку Косів – це еталон етнічного фестивалю, повірте ! Мовчимо вже про те, що він був дуже веселим, душевним, вишиванковим.

Що важливо – він був просто чудово організованим молодою компанією не просто патріотів, а до нестями закоханих в карпатський край. Це було видно навіть у найдрібніших деталях, в кожному погляді, навіть в кожному шматочку бринзи, в кожній травинці !

А який там був ярмарок, які Майстри ! Завдяки цьому ми познайомились зі славетною родиною Шкрібляк. Вдома ткаля Олена Прокоп’юк-Шкрібляк провела Світлані Долеско майстер-клас із ткацтва, на старовинному ткацькому верстаті, під запальні гуцульські мелодії, на свіжому повітрі та в хорошому настрої.

Наш Олексій Плиско під час карпатського променаду навіть встиг завітати до славнозвісногоМузею Писанки, що в м. Коломия. Що архітектурне рішення будинку музею, що рідкісні експонати залишили в Олексія враження, яке він описав словами « Оце клас ! Оце я розумію ! ».

Повернулись ми в Київ, а тут вже наступна дивина – відкриття 10 липня в Центрі Української Культури та Мистецтва фотовиставки молодої фотохудожниці Олександри Захарової « З альбому щастя ». А Ви знаєте, яке це щастя – буди здоровим, просто посміхатись, обняти близьку людину, поцілувати квітку ? Саша Захарова показала, як це все просто, але ж просто шалено необхідно !

Поки ми мандрували, фотовиставки відкривали, то в столиці вже вдев’яте відбувся етнофестиваль « Країна Мрій ». Традиційно фестиваль має формат мистецького ярмарку, на території якого можна ще й повчитися у майстрів якому-небудь рукоділлю : чи ляльку змотати, чи підкову викувати, чи глечик виліпити. А також потанцювати, поспівати, послухати етномотиви. Показ етно-моди теж був дуже доречним та цікавим.

Напередодні тритижневих канікул, 27 липня, в Центрі Української Культури та Мистецтва відкрилась виставка не просто актуальна, а дуууже актуальна – « Етномандри »Наталі Курій-Максимів. Вона показала, наскільки приємно мандрувати Україною, бо стільки цікавинок можна побачити, які ну просто ніде більше не побачиш !

А потім була відпустка : хтось грівся на морському сонечку, хтось відкривав для себе нові країни та континенти, хтось вдосконалював свою майстерність, а хтось влаштував собі турпохід по горах. Але всі-всі ми повернулись до роботи зі ще більшим натхненням, адже ми всі встигли скучити за нашими проектами, за відвідувачами, один за одним, вкінці кінців !

Розділ 8. А в нас весілля…І мандрівки !
Тільки-но повернулись із відпустки, як на нас 14 серпня чекало таке свято, про яке і пісні складають, і вірші пишуть, але найкраще про це свято скажуть очі двох закоханих…Це свято – весілля ! Наш талановитий, веселий, добрий, гарний Олексій Плиско одружився !!!
Обраницею його стала Наталя – красунечка із вогниками в очах. Надзвичайно красива пара, надзвичайно надійний союз двох люблячих людей. Про таких кажуть : « Та вони ж створені одне для одного ! »

Спочатку Олексій хотів зробити сюрприз нашому колективу – вже постфактум сказати про одруження, і подивитись, як низько впадуть наші щелепи. Але ж на те ми й колектив Центру Української Культури та Мистецтва, щоб про все здогадатись самим.

І що Вам сказати – одразу стільки подружок зі сторони нареченого Подільський РАГС вже давно не бачив ! День видався тепленьким, і таким же неординарним, як і наші молодята. Церемонія розпису видалась не офіціозною, вона була веселою, але ж ну просто сльози на очі навертались від того, наскільки ці двоє пташечок кохають, і кохані ! Після неї – веселі привітання, келихи п’янкого шампанського, побажання всього-всього й побільше, а потім Наталя подарувала символічні весільні шишки гостям. А в кожній шишечці було побажання. І, варто сказати, подаровані з рук нареченої, вони збуваються !
А потім дівчата кинулись ловити букет. Клименко Оля спіймала цю трояндову красу, отож, Олічка, тепер ми хочемо погуляти й на твоєму весіллі !!!
Наш генеральний директор, Світлана Долеско, на жаль, не змогла побувати разом з нами на весіллі Олексія та Наталі, але вона думками та привітаннями була поруч, і ми це відчували !!!
Наші молодята були такими щасливими, і так радісно, що й через кілька місяців після весілля вони залишаються такими ж !
А на молодят чекала найромантичніша вечеря в ресторані, і медові поцілунки. Бажаємо їм щасливого подружнього життя, злагоди, і діточок побільше, а ми, подружки з Центру Української Культури та Мистецтва, будемо їх няньчити, так що сумно й нудно не буде ніколи !

День Незалежності– це не просто головне свято нашої України. Це символічний день, в який ми щороку всім колективом виходимо на Андріївський узвіз, представляємо на розсуд киян та гостей міста все те багатство, яким так славляться майстрині нашої Школи Жіночих Рукоділь, найкращі зразки декоративно-прикладного мистецтва. До слова, цьогоріч Андріївський Узвіз був заповнений вщент. Погода не підвела, тому майстри влаштували величезний ярмарок.

В такі дні, як цей, відчуваєш, що ти не один, що поруч є люди, які дихають з тобою одним повітрям, які такі ж шалені в своїй справі, як і ти. Які пліч-о-пліч з тобою, можуть звернути гори, змінити світ на краще, і вони це роблять !

Ну, і як підтвердження вищесказаних слів – друга поїздка нашого мистецького десанту на Західну Україну ! Світлана Долеско, Ольга Клименко, Олексій Плиско, Олександр Калашник – ось таким був наш мистецький десант. Побували на Івано-Франківщині, в родинному маєтку всесвітньо відомих Шкрібляків, погостювали в Чернівцях та Кам’янці-Подільському, а потім, 9 вересня, заїхали в містечко Борщів, на фестиваль « БорщЇв-2012 ».

В одному дні було вміщено стільки культурних подій — очі розбігалися : виставки декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва Тернопільщини ; майстер-класи майстринь-вишивальниць ; мистецькі дійства та дегустація борщу, мммм !

А скількох унікальних майстрів зустріли впродовж мандрівки-експедиції, скільки дивовижних виробів побачили, та представили їх згодом в нашій Пишній Світлиці та Крамниці Українських Скарбів.

Розділ 9. Новий мистецький сезон розпочато.

Але ми не вміємо робити лише одну справу, нам вдається водночас діяти в різних місцях ! Поки частина наших колег мандрувала експедицією дивовижними місцями, інша – 8 вересня відкрила осінній мистецький сезонV Всеукраїнським Фестивалем клаптикового шиття.На трьох поверхах маестро печворку з України та Росії представили свої досягнення за останній рік.

Під час Фестивалю трапилось Дещо, що змусило нас та наших відвідувачів схилити голови перед Майстром – Володимиром Буновим…Це дещо – персональна виставка його картин із клаптиків тканини « Асоціації ». Про таких, як Володимир, кажуть – людина з обмеженими фізичними можливостями. Але цей надзвичайний, сильний духом чоловік – дивовижна, сильна Особистість, як і його клаптикові картини.

Сюрреалізм не просто живий, а ще й модний, як ніколи ! Незадовго до відкриття нашого мистецького сезону ви колективом відвідали виставку українського сюрреаліста Святослава Базюка в галереї АРТ-Причал. Руку на пульсі подій сучасного мистецтва тримати потрібно !

Знаменитий український художник Іван Марчук запросив нас на відкриття своєї персональної виставки « Погляд у безмежність »13 вересня, в київській галереї « Мистецька збірка ». То подія не просто важлива, а надзвичайної важливості. Творчість Івана Марчука для нас – приклад для щирого захоплення !

17 вересня Фестиваль клаптикового шиття закінчився, а вже 18 вересня чудові клаптикові роботи переїхали вмузей Лесі Українки, де виставка печворку тривала аж цілий місяць !

24 вересня в нас розпочалосьСвято Урожаю. Назва вибрана не просто так. Бо для кожного Митця його твори – це і є той, найцінніший врожай. Отже, ми відкрили персональну виставку картин відомого художника Юрія Камишного. А ще – нашу довгоочікувану виставку « Пишна Світлиця ».

Ось саме тут сповна представлені вироби, за якими Україну впізнають де завгодно. Це і вишиванки, й косівська кераміка, опішнянська кераміка, карпатські ткані вироби, гобелени та багато-багато іншого.
Репортаж з відкриття Свята Урожая...

Напередодні Свята Урожаю, майже водночас, встигли побувати на Житомирщині та на Чернігівщині. У селі Городське Коростишівського району Житомирської області відбувся етнофестиваль « Житичі », де колектив Центру приймали як найдорожчих гостей, за що одному з організаторів – Юрію Камишномувеличезна подяка !

І на Чернігівщині нас приймали з великою теплотою, хлібом-сіллю зустрічали. У містечку Борзна, за ініціативи Ніни Саєнко та Художньо-меморіального музею “Садиба народного художника України Олександра Саєнка відбулось свято “Земляки – землякам”.
Щира вдячність вам, дорогі наші друзі, за товариськість, за щирість. Ми вас любимо, обожнюємо та поважаємо !!!

Розділ 10. Бурхливий жовтень !
Жовтень розпочався із виставки HANDMADE-Expo-2012, на якій наш Центр був бажаним учасником та справжнім активістом. Ну а як же по-іншому ? Ми по-іншому не вміємо !

Знаєте, що було в суботу, 6 жовтня ? День Учителя, та ще й справжнісінький British Fest ! Погожої осінньої днини учні, батьки, вчителі та гості Навчально-виховного комплексу « Святошинська гімназія » (м. Київ) зібрались на British Fest 2012. Все, що відбувалось на території Гімназії в цей день, було так чи інакше пов’язано з Великобританією. Від нашого Центру на фест помандрували двоє – Музиченко та Плиско. Одна активно пропагувала діяльність Центру, другий – ловив цікаві моменти, які так і сипались звідусіль. В такий сонячний осінній день настрій був відповідним, тому з’явилась купа нових знайомств !

Якось Анатолій Зубань, активіст Вінницького земляцтва, якось запросив нас на відкриття виставки « Історія одного села », 9 жовтня, в Національному музеї літератури. Відвідали. Сподобалось. Дуже сподобалось. Нехай всі українські села бережуть свої традиції, поважають своє коріння…

10 жовтня наші друзі – кафедра Фольклористики, організували « Весілля на Полтавщині » (не справжнє, а намальоване, тобто виставку робіт відкрили). Автор – Михайло Онацько. Так-так, саме його роботи закохали в себе відвідувачів ще під час І Свята Новорічної Іграшки.

В той же день і час, 10 жовтня, в музеї Лесі Українки був справжнісінький майстер-класовий день. Майстер-класи були безкоштовні, майстрині – наші, а всі ті, хто на них потрапив – були щасливими. Усі гуртом ми навчались створювати витинанку, орігамі із тканини, ліпили вироби із солоного тіста, опановували класичне японське оригамі та родинний оберіг із природних матеріалів.

Євгена Сверстюка знають всі, а от зустрітись із ним не всі мають змогу. Є в нашому Центрі важлива соціально-мистецька програма « Діалог Поколінь » (пам’ятаєте ?), то в її рамках і відбулась зустріч цієї легендарної особистостііз вчителями історії шкіл м. Києва. Феєрична зустріч ! Для Євгена Сверстюка, для вчителів, їх учнів і нашого колективу.

Шановний Пане Євгене, будьте й надалі такою мудрою та сонячною людиною, а ми всі будем обрати із вас приклад !

15 жовтня, під ритми запального фламенко трапилась справжнісінька україно-іспанська « Влада Уяви » - художня виставка, яка об’єднала видатних митців і мислителів Іспанії та Литви. Вона мандрувала Україною протягом 2012 року, і дуже приємно, що кінцевий пункт цього проекту в Україні – саме виставкові зали нашого Центру

18 жовтня ми побували на виставці робіт мистецької династії Саєнко « Дерево роду ».А відбулось це дійство в офісі юридичної компанії « Астерс ». Були приємно вражені – все було організовано надзвичайно вишукано, стильно, красиво. Браво, « АртАСтерс » ! Вітаємо, пані Ніно !
 //-
23 жовтня наша генеральний директор Світлана Долеско, на запрошення Президентського фонду "Україна" Леоніда Кучми та Київського Державного Інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука побувала на виставці « Вишиті панно ». Студенти, їх батьки та викладачі – великі молодці !

Що не день – то барвисте свято ! 25 жовтня ми погостювали на виставці « Вірменська палітра художників Києва »,що в Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. Організатору виставки, нашій дорогій Майї Чумак – величезна подяка за ентузіазм, чудове почуття гумору та енергійність, як у бджілки.

Незчулись, як прийшли осінні шкільні канікули. А що може бути краще для дітвори, аніж якісь екзотичні цікавинки ? Наприклад, виставка оригамі « Все з квадрату », що відбулась в Центрі Української Культури та Мистецтва 25-27 жовтня. Із майстер-класами від найкращих майстринь оригамі.

І, нарешті, найулюбленіша подія жовтня – відкриття виставки кримськотатарського мистецтва « Кримські барви з ароматом кави », родини Сеіт-Аметових. Дивовижні люди, яких мало, дивовижні роботи, які не зрівняти ні з чим, величезна кількість гостей виставки…Але найдивовижніше - аромат запашної кави, який витав Центром і п’янив гостей…Амет-бей, Абдюль, Ельміро, Ернесте – нехай 2013 рік буде для вас по казковому щасливим !

Розділ 11. Нові проекти, нові знайомства.
Не встиг запах кави розчинитись в повітрі, як вже наступного дня, 1 листопада, в нашому Центрі відкрилась персональна виставка добре знайомої Вам майстрині Галини Дюговської « Мої обереги ». Море квіткових композицій, диво-фігури з лози та текстилю дивували наших відвідувачів. Галина та її чоловік Володимир – не просто знані митці, це міцний союз двою люблячих людей. Залишайтесь такими й надалі !

Що не кажіть – а мистецтво фотографії зараз ультрамодне ! В цьому ми переконались, побувавши 1 листопада на відкритті фотовиставки Еріка Ваззолера « BE YOUNG AND SHUT UP ! » в Центр Сучасного Мистецтва « Совіарт ».

Виставка творів Василя Андріяшка, відомого митця, відбулась 2 листопада в Національній академії мистецтв України. Ми не могли пропустити цю подію. Адже пан Василь - автор численних гобеленів, завіс, розписів, мозаїк живописних та графічних творів.

Ох, ця невгамовна дітвора. А яка фантазійна ! Ми переконались в цьому, відвідавши виставку "Нектар творчості"кераміки маленьких вихованців Опішнянського колегіуму, що на Полтавщині, яка 7 листопада відкрилась в музеї Музеї видатних діячів української культури.

Кафедра фольклористики ну просто невгамовна ! 8 листопада в актовому залі Головного копрусу КНУ ім. Тараса Шевченка відбувся концерт "Зірка+Зірка". У концерті взяли участь викладачі та студенти Інституту філології Університету ім. Т.Г.Шевченка. А подивитись дійсно було на що !

Хто із 19 листопада по 1 грудня приходив до нашого Центру, той бачив бачити силу-силенну рук Майстрів - чоловічих і жіночих, малечих і старечих, із бездоганним манікюром та з крихточками засохлої глини на пальцях.
В кожних руках – Душа Майстра, його Серце та Доброта…Це – фотовиставка-фотоконкурс « Руки Майстрів, що творять дива ».

Ідея цієї виставки виникла вже давно, і ми відчули – саме час її втілити. До речі, вже зовсім скоро наша фотовиставка матиме дещо незвичайне продовження – слідкуйте за афішею Центру Української Культури та Мистецтва ;).

Коли до дитячої фантазії додаються мудрі поради вчителів та батьків, підтримка небайдужих людей – то виникають такі проекти, як виставка « Петриківський розпис : минуле в сучасному ».16 листопада кілька десятків маленьких художників з Вінниці приїхали до Києва, щоб в нашому Центрі особисто представити сучасні фантазійні картини, зроблені у знаменитій техніці петриківського розпису, при підтримці двох добрих чарівниць – Світлани Долеско й Тетяни Мельник (керівник гуманітарних програм Президентського фонду Леоніда Кучми « Україна »).

Сталосьодне знайомство, яке можна назвати й довгоочікуваним, і приємним. А саме – 21 листопада. А саме – із керівниками Дитячих художніх шкіл, Дитячих музичних шкіл та бібліотек Подільського району м. Києва. Ми-ж бо сусіди, і місія в нас одна – нести діткам любов до нашої культури.

Це наша перша, але далеко не остання така зустріч, адже це - відправна точка до реалізації майбутніх творчих ініціатив, проектів, які ми гуртом будемо втілювати в життя вже в найближчому майбутньому !

І щоб не відкладати спільні справи на потім, 26 листопада ми побували на виставці декоративно-прикладного мистецтва « Митець свій власний творить світ »в бібліотеці імені Дружби Народів. Вироби створили, власне, читачі бібліотеки. Дякуємо завідувачеві бібліотеки Магуріній Світлані Францівні за запрошення відвідати цю виставку, а ще – за її ініціативність !

Знову нас запросили в гості. Цього разу – в Національний музей Т. Шевченка, де 22 листопада під патронатом фонду Л.Д. Кучми "Україна" пройшов концерт молодих скрипалів, аж у супроводі цілого Державного камерного оркестру « Київські солісти ».Аж серце заспівало – такі дітки талановиті !

Цього разу гості вже прийшли в Центр – на Міжнародний навчальний семінар « Простір міжкультурного діалогу », що був проведений 27 листопада Міністерством культури України, Центром розвитку « Демократія через культуру » та Центром Української Культури та Мистецтва.

Любимо ми святкувати Дні Народження ! Тим більше, якщо ювілей – 25 років своєї плідної діяльності святкує Музей Лесі Українки. Це трапилось 28 листопада. І нічого, що погода була ну майже зимова ! Головне, що свято вдалося !

Розділ 12. Підсумково-Новорічний !

Ось, нарешті, 1 грудня добіг кінця фотоконкурс "Руки майстрів, що творять дива..." Інтрига зберігалася до самого кінця. До останнього голосу в інтернеті, до останньої картки у скриньках для голосування. Тридцять шість робіт від двадцяти трьох майстрів фотографії виборювали право на головний приз - двотижневу персональну фотовиставку.

Переможцем став Ляховець Богдан, студент першого курсу Київського Національного університету культури і мистецтв. З чим його і вітаємо ! Богдане, безкоштовна двотижнева персональна виставка – Ваша.

З грудня у Київському професійному ліцеї будівництва і комунального господарства зібрались педагоги освітніх закладів Києва. Зібрались не просто так, а щоб обговорити естетичну освіту учнів. А хто їм краще про це розкаже, аніж Світлана Долеско ?! Повірте – результати зустрічі вже помітні, адже вже кілька груп учнів Професійних училищ саме після цієї зустрічі побували на майстер-класах в нашому Центрі.

4-го грудня в Національному музеї Т. Шевченка, відкрилася виставка картин нашого доброго товариша Юрія Камишного — дивовижного художника, творчість якого гарантовано не залишає байдужими будь кого, хто із нею (творчістю) мав нагоду познайомитись.

Наш Центр ніколи не залишає без уваги виставки хенд-мейду, бо на людей подивитись і себе показати – то корисно ! Ось і виставка, що тривала на початку грудня - « Медвін. Подарунки до Різдва » - не виключення.

Чи бували Ви на елітних вечорах ? Нам пощастило – побували. А саме – 5 грудня, на « Елітних вечорах камерної музики Євгенії Басалаєвої ». До речі, народної артистки України.

Ну що ж, а зараз – момент, про який пишеться із приємним трепетом – 10 грудня ІІ Свято Новорічної Іграшки,як підсумок мистецького року і велика радість для малечі та дорослих, знову розпочалось !!!

Було стільки всього-всього ! І два поверхи різноманітних ялинкових іграшок, і виставка живопису киянина Василя Копайгоренка, і кольорова графіка львів’янки Вікторії Проців, і показ дитячої моди від Арт-школи « Ясочка », і понад 50 майстер-класів ! Скільки всього приємного відбулось між цими двома Святами Новорічної Іграшки, це не просто відрізок часу. Між ними – понад 20 виставок ! За кожною – своя маленька, але така рідна історія…Але ж то ще не все !Адже 8 грудня – то лише початок Свята. А далі було ось що…
 
Майже щотижня в нашому Центрі відбувались майстер-класи для малечі та їх батьків. Кожен із таких майстер-класів – це вибух позитивного настрою, фантазії та посмішок !
Окремо хочеться розповісти про майстер-класи, які ми організували та провели в Серці нашої України – на Майдані Незалежності, під час « Різдвяного ярмарку на Хрещатику ». Наші молодчинки – майстрині Василина та Уляна влаштували для дітвори цілі квести, під час яких дітвора вчилась створювати солодкі прикраси на ялиночку.

13-14 грудня – приїзд Святого Миколая (так-так, того самого, карпатського), в гості до маленьких киян. Ой, та це ж справжнісінька казка, в якій побували більше 1000 дітей зі своїми батьками та вчителями ! Ці два дні надовго запам’ятає і сам Святий Миколай, і малеча, і весь наш колектив.

В день від’їзду Святого Миколая в свій Маєток сталась одна дуже приємна подія - наша Світлана Долеско – людина із невгамовною життєвою енергією та шаленою любов’ю до України отримала Орден Михайла Грушевського ІV ступеню – нагороду від Міжнародного академічного рейтингу « Золота Фортуна ». Від всіх наших сердець вітаємо Вас із цією нагородою !!! Ви – наше натхнення та наш приклад для наслідування !!!

19 грудня було знову гамірно, бо в нас відбулась театральна вистава « Небесна Канцелярія », за участю маленьких вихованців Фольк-студії « ПРАВИЦЯ » (м. Київ), яка вже тривалий час товаришує із Центром.

Наступного дня в нас відбулася презентація дитячої книжки відомого письменника Андрія Куркова та художниці Тетяни Горюшиної « Чому їжачка ніхто не гладить ? ». Казку дітям читав сам автор. Після презентації Таня Горюшина провела чудовий майстер-клас для маленьких відвідувачів із малювання пастелями.
 //-
Ну яке ж Свято Новорічної Іграшки без цікавої лекції про історію ялинкових прикрас ? А таких лекцій було в нас аж дві – 24 та 27 грудня ! Провела їх майстриня зі створення ватних ялинових іграшок Олена Золотова. Це були не просто лекції – це було захоплене спілкування закоханих у Новий Рік ! Олена розповіла про те, де і коли виник звичай прикрашати ялиночку, і чому саме ялиночку, і якими саме іграшками, а ще – про те, якою має бути модна Новорічна красуня. А потім ми всі милувались ватними іграшками, які створює Олена Золотова. Ну й краса ! Це унікальні речі.
 //-
Ще раз хочеться сказати про наші новорічні майстер-класи для діток ! Іх було дуже багато, і нам дуже приємно, що ще більше було діточок, які відвідали їх ! Ви – наша надія та любов, і ми дуже-дуже раді всіх вас бачити в нас в гостях !
 //-
Рік наш мистецький завершився не абияк, а ще одним весіллям - ми видали заміж одну з наших трьох Оль, ту, яка Музиченко, за того, який Геращенко Сергій. Ці двоє познайомились два роки тому в лютневий холод, вони потроху вивчали одне одного, як той калейдоскоп. І в один передноворічний момент зрозуміли - хочуть завжди-завжди бути разом ! Вони хотіли тихенько-скромненько засвідчити в РАГСі свій шлюб, і втекти від усіх у весільну подорож... Хмм, невже вони думали, що їм це вдасться :) ? Адже ми - колектив Центру Української Культури та Мистецтва, і своїх бойових солдатів так просто не віддаємо, навіть в надійні руки коханого :) ! Мало того,що вони це все затіяли взимку, під самий Новий (високосний !) рік, то ще й хотіли безслідно зникнути в невідомому напрямку, хм !
Безапеляційним способом був роздобутий номер телефону нареченого, і в такій же безапеляційній формі було заявлено : "Готуйся викуповувати свою Олю в нашому Центрі, заміж ітиме звідси, з нашого другого дому :)" !
Поки наречена не розуміла, що відбувається, та бігала в передвесільній лихоманці містом, Сергій готував своє військо для викупу : музиканти, колеги, друзі, родичі, різні бойові запаси, і ще там щось, одне лише йому відоме "щось :).
А ми, в свою чергу, готували молодятам подарунок - весільне свято, яке мало відбутись одразу після розпису. Ну і стратегію викупу нареченої нареченим, похвилинно !
Весільний ранок виявився на диво сонячним, і навіть суцільна ковзанка не злякала нікого. Із самого ранку, звідусіль почали сходитись гості. Першими, як годиться були батьки нареченої, та колеги. За ними – сестра нареченої, яка залишила саму наречену в перукаря, аби та нікуди не дременула :). Тут набігли інші сестри нареченої, і всі ми стали нагадувати одну велику італійську родину. Поки наречену фарбували-одягали, наша смілива охорона пропускала гостей - пароль "Ім’я нареченого-Ім’я нареченої". Не встигли оглянутись - тут і гвардія нареченого підступила. Бій був серйозним - закоханий наречений Сергій і пісні співав, і вірші розповідав, і танець танцював, і навіть розписку Світлані Долеско написав ! Цей документ відтепер - головна зброя Олі, бо вона в разі чого зможе оперувати Сергієвими, ой якими серйозними, при свідках складеними зобов’язаннями. А він що собі думав - ми своїх Оль, і не тільки Оль, не дамо ображати, в разі чого :) ! Хух, таки викупив, ми мусили здатись :) А як же могло бути по-іншому - вони ж так кохають одне одного !
А потім вони стали Чоловіком та Дружиною, були обручки, квіти й сльози щастя. І коли всі гості повернулись назад (не те, що ніхто по дорозі не загубився, а навіть дехто знайшовся), до Центру, додому, то на його порозі наречених зустрічали батьки з хлібом-сіллю, та наші друзі з пісенного колективу « Роксоланія ». Момент був дуже зворушливим…
А потім…А потім…Давно вже наш Центр не бачив таких танців, не чув таких пісень, а туфельку нареченої то вже точно тут крали вперше ! Все відбулось на одному диханні, як одна велика, щаслива мить – незчулись, як молодят вже провели в їх медову подорож. Нехай все в молодят складеться гладенько й щасливо, щоб вони через все своє життя пронесли кохання в очах ! А ми ще довго будемо згадувати те 29 грудня 2012 року !

 //-
Ось таким для нас став рік 2012. Багато всього сталось, склалось, відкрилось, завершилось та змінилось ! Щось та й не вийшло, але ми вже зробили висновки, і все буде лише якнайкраще в році 2013-му. Нехай же Новий Рік стане для Вас роком змін лише на краще. Нехай Ваші близькі завжди будуть поруч, і щоб здоров’я лише радувало !До зустрічі в Новому Році !

Щиро Ваша, команда Центру Української Культури та Мистецтва.
Далі буде…