Статті

Музей Гетьманства

13-01-2012

Автор: Світлана Долеско

З метою правдивого висвітлення проблем державотворення в Україні, надання неупередженої оцінки її видатних діячів, розкриття специфічної форми правління – Гетьманщини та її адміністрації – 11 березня 1993 року було створено Музей гетьманства.
Музей гетьманства – це державний культурно-освітній та науково-дослідний заклад історичного профілю, осередок пам’яток матеріальної та духовної культури пов’язаних з історією та традиціями козацько-гетьманської доби.
Музей міститься у будинку-пам’ятці архітектури кінця ХVІІ — з надбудовами в ХІХ ст., відомому в Києві як «будинок Мазепи”.

Основними завданнями Музею є збереження, комплектування, вивчення і використання пам’яток історії та культури України козацько-гетьманської доби та висвітлення проблем державотворення в Україні.

Цікавим експонатом є мапа України Йоганна Баптиста Гомона, створена в Німеччині в 1716р.

І з часу свого заснування Музей активно працює над поставленими проблемами: проводяться численні історико-тематичні, художні виставки, науково-практичні конференції, дискусії, громадські і мистецькі заходи. Періодично відбуваються засідання дискусійного клубу «Гетьманська вітальня”. Постійно діють наукові виставки «Гетьман Іван Мазепа”, „Пилип Орлик – Гетьман, автор першої демократичної конституції України” і «Павло Скоропадський та Українська держава 1918 року”.

Експозиція залу, присвяченого Іванові Мазепі, розповідає як про основні віхи життєвого шляху гетьмана, дивовижні повороти його долі, так і про тогочасну козацьку державність у цілому. Тут можна побачити барокову гравюру художника Іларіона Мигури «Мазепа серед добрих діл своїх», виконану у 1706 році, фотографії споруджених коштами гетьмана церков, добірку речей з козацького побуту: шаблі, гарматні ядра, порохівницю, кулелійку, люльки для куріння.

Основою залу гетьмана Богдана Хмельницького є триптих «Ми Богдан” художника Андрія Юхимця. Картина розповідає про Богдана на Січі, Богдана серед полковників і зустріч Хмельницького з духовенством у Києві.
Корогва Б.Хмельницького із його родинним гербом (подарунок музею від голови Кременчуцького осередку об’єднання „Спадкоємці Богдана Хмельницького” Василя Басаргіна) свідчить про те, що Б.Хмельницький походив з українського шляхетського роду, гербу Абданк (Сирокомля). Народився Богдан Хмельницький 27 грудня 1595 року. На історичну арену вийшов як високоосвічений і загартований в боях з турками й татарами сотник реєстрових козаків. Перші переможні битви під Жовтими Водами і Корсунем стали поштовхом до могутнього всенародного спалаху, який охопив всю Україну.
Визвольна війна українського народу 1648-1654рр. під проводом Богдана Хмельницького – переломний момент української історії. Під час війни владу Речі Посполитої в Україні було повалено і сформовано Українську Гетьманську державу.
Великою і значною подією для нашого народу за часів гетьманства Б.Хмельницького була Зборівська угода. Ця подія представлена в експозиції титульною сторінкою реєстру 1649 року. Вона зроблена в яскравих кольорах і прикрашена гербом Б.Хмельницького. (Сучасне видання цієї книги знаходиться в бібліотеці музею). І багато відвідувачів з цікавістю шукають там своє прізвище.
Експозицію залу прикрашають картини відомого українського художника-графіка Олександра Данченка.

Поміж інших картин залу почесне місце займає серія портретів гетьманів України доби „Руїни”. Це портрети: Юрія Хмельницького, Івана Виговського, Івана Брюховецького, Павла Тетері, Петра Дорошенка, Дем’яна Ігнатовича, Івана Самойловича (у виконанні в кольорі художника Сергія Луцака). Інформація про всіх гетьманів досить широко представлена в бібліотеці музею.

Одне з провідних місць в експозиції Музею посідає постать видатного державного діяча Павла Скоропадського — нащадка гетьманського роду, а також останнього гетьмана України. Доба його правління представлена документами і матеріалами з особистої колекції Скоропадських, які передала до Музею Гетьманівна Олена Отт-Скоропадська, а також грошовими знаками, поштовими марками, численним копійним документальним та фотоматеріалом, що в комплексі становить найповніше зібрання історії існування Української держави-Гетьманату 1918 р. (7,5 місяців).
Найцікавішими речами колекції Скоропадських є портрети гетьманів : Б.Хмельницького, П. Дорошенка, П. Полуботка, І. Самойловича, Д. Апостола , І. Скоропадського, П.Волконського та ін. замовлені П. Скоропадським в Берліні в 1920-х роках художниці Ользі Мордвінові. А ще особисті речі родини : вишиті сорочки та плахти Єлизавети і Оленки Скоропадських, люлька для куріння Данила, книги, світлини, листи, поштові листівки та багато інших одиниць збереження.
Колекцію родини Скоропадських поповнили речі передані сестрами Вакуловськими п. Вікторією і п. Маріанною з Філадельфії. Їх батько і мама належали до гетьманців.
Вагомі експонати (предмети, що належали членам родини гетьмана Скоропадського) — листи, фото, друкарська машинка Данила Скоропадського, нумератор, люлька та ін. – передав Голова Гетьманського руху Америки п. Любомир Бей з Детройта.
Останнє цікаве надходження, яке торкається родини Скоропадських це 21 одиниця збереження (фото, приватні листи Павла, Данила, Олександри, Єлизавети Скоропадських), що 24 листопада 2009 року урочисто передала Музею Служба Зовнішньої Розвідки України.

Відвідувачі Музею гетьманства мають можливість не лише ознайомитися з експозицією музею, але і з фондами бібліотеки, яка має тематико-типологічний профіль комплектування і нараховує понад 2.5 тис. книг.
Основу бібліотеки складають наукові праці з козацько-гетьманської тематики, підбірка науково-популярної та науково-художньої літератури, видання з живопису, скульптури, етнографії, археології, археографії, геральдики, нумізматики, сфрагістики та інших напрямів. Дослідники мають змогу користуватися допоміжним фондом бібліотеки, який вміщує енциклопедії, словники, путівники, календарі тощо.
Формування бібліотечних фондів – це безперервний процес. Нові надходження до Музею передаються, даруються або ж купуються. Активними учасниками співпраці з Музеєм є провідні наукові заклади держави та окремі науковці і дослідники, краєзнавці, шанувальники музею.
Бібліотека має не лише видання сучасників, але і значне зібрання видатних вчених минулого. Це праці. М.С.Грушевського, Д.І. Яворницького, Бантиш-Каменського Д.М., Антоновича В.Б., Костомарова М. та інших.
Крім вітчизняної історіографії бібліотека Музею має також і діаспорну літературу, яка представлена такими відомими іменами, як В. Липинський, О.Оглоблін, І.Борщак, Б.Крупницький, Т.Мацьків, О.Субтельний, Д.Дорошенко, Н.Полонська-Василенко та інші.
Бібліотека Музею гетьманства відкрита для роботи дослідників та усіх охочих.

Знайти музей можна біля станції метро «Контрактова площа», на вулиці Спасській, 16-Б.

Додати коментар


Forum sur abonnement

Коментарі до статті можуть залишати тільки зареєстровані користувачі сайту, скористайтесь, будь ласка, посиланнями нижче для того щоб залишити свій коментар.

Подключениерегистрациязабыли пароль?