5 juillet 2012
Святий Миколай живе в.... Карпатах !
Маєток Святого Миколая...
Хто б міг подумати, що завітавши в привітний Карпатський Край, колектив Центру Української Культури та Мистецтва відкриє для себе Маєток Святого Миколая.
Так-так, саме того Справедливого та Доброго Святого Миколая, українського Діда Мороза, якого так любить малеча, за подарунки та доброту в зимову пору.
Поблизу м. Косів Івано-Франківської області є мальовниче село Пістинь, відоме своєю багатовіковою історією та неповторними краєвидами, які оповиті густими карпатськими лісами. Повертаючись із Косова в с. Стопчатів, де ми « базувались » протягом всієї поїздки, помітили незвичний вказівник обабіч дороги – « Маєток Святого Миколая ».
Повернувши у вказаний бік, побачили таку цікаву картину : на великій лісовій галявині, оточеній пухнастими смереками, височіє двоповерховий дерев’яний будиночок, оточений квітами, іграшковими оселями, гойдалками, гірками, фігурами казкових героїв, дитячою колією з казковими станціями. А ще тут є місце для вогнища, навколо якого розташовані крісла дванадцяти людських чеснот.
Дивина, та й годі ! Завітавши в будинок, ми поринули в справжню передноворічну казку, справжню оселю Святого Миколая. Кожна із 7 кімнат особлива. Головною, без сумніву, є пошта Святого Миколая, це Храм дитячих мрій, із сотнями, тисячами листів із діток, які надходять сюди з різних куточків України. І саме тут Святий Миколай зі своїми помічниками турботливо пише відповіді на листи, знаходить благодійників, які можуть виконати щиру дитячу мрію.
А ще в будиночку є кімната казкових снів – саме такою мені колись уявлялась ідеальна дитяча кімната, із м’яким дерев’яним ліжком, з барвистим килимом, різноманітними іграшками, пухнастою передноворічною ялинкою…
Прочинивши наступні двері, бачиш багатющу виставку ялинкових прикрас, аж очі розбігаються ! Сусідня кімната уособлює щось середнє між класом, де дітки вчаться власноруч майструвати красиві речі, спілкуватись, та майстернею, в якій Святий Миколай пакує подаруночки найбільш слухняним та добрим діткам. Це світлиця Святого Миколая.
А щоб дітвора знала та любила свій рідний край, в будинку є кімната-музей природи, яка допомагає малечі цікаво відкривати навколишній світ.
А тепер про головне – в кімнаті-пошті ми й зустріли його – Святого Миколая ! А якщо детальніше – то людину, якій вищі казкові сили надали повноваження бути для дітей сучасним Святим Миколаєм. Бородатий, дуже симпатичний, з яскравими очима та доброю посмішкою – ось такий він, український Чарівник !
Звати його Віталій Подан. Більше години провели ми в бесіді із цим чудовим паном, який розповів нам не лише подробиці роботи Пошти святого Миколая, а й те, звідки виникла ідея створити цей Маєток. Як виявилось, туристично-мистецький комплекс « Маєток Святого Миколая » створений в 2003 році на території національного природного парку Гуцульщина ». Він втілився в життя завдяки ентузіазму працівників парку, а трохи згодом здобув підтримку районної та обласної державних адміністрацій, Міністерства екології та природних ресурсів, Кабінету Міністрів та Президента України. Активно допомагає духовенство, благодійні фонди, окремі громадяни. Зараз « Маєток Святого Миколая » активно розвивається, і вже в найближчому майбутньому він безумовно стане центром культурно-мистецького життя Гуцульщини, духовною Меккою для дітей та дорослих. Але, безумовно, в бесіді вся наша увага була прикута до дивовижної Пошти Чудотворця, аналогів якої в світі лише кілька, як-от пошта Санта-Клауса в Лапландії чи пошта Діда Мороза в Росії. Бесідувала зі Святим Миколаєм Світлана Долеско :
С.Д. : Розкажіть будь-ласка, як працює ваша пошта ?
С.М. : Пошта Св. Миколая започаткована у 2003 р. і з того часу приходять листи з різних куточків України. Спочатку мало листів було, потім, чим рік більше і більше. І вже у 2011 році ми отримали більше 4000 листів від дітвори… Це вся Україна, кожна область пише багато листів. Святий Миколай отримує ці листи, обов’язково з помічниками перечитує їх. Уважно дивиться, хто слухняний, хто неслухняний. Він вже знає, кому які подарунки треба посилати, ну і звісно обов’язково відписує відповідь — поздоровлення, із печаткою Св. Миколая, особистим підписом.
С.Д. : Але ж 4000 листів. У кожної дитини є свої побажання, свої слова, але ж вони отримують всі однакові відповіді чи кожному приходить окрема відповідь ?
С.М. : Ми стараємось, щоб хоча б до Різдвяних свят дитина отримала відповідь. І щоб кожна дитина відчула, що лист, який вона надіслала, прочитаний. Взагалі-то ми ділимо листи на три категорії : перша – діти дошкільного віку (з написанням трішечки допомагають батьки), друга — молодшого шкільного, третя – середнього шкільного віку. Пишуть з різними проханнями, наприклад, щоб щоб Св. Миколай приніс 10000 доларів подарунку, поповнив рахунок, мобільні телефони, конкретно які машинки, які ляльки, скільки кілограмів мандаринів, апельсинів – все це конкретно пишеться. Але дуже радує, що дуже часто дітки просять і нематеріальних речей, наприклад, миру і здоров’я для всіх. А ще просять братика чи сестричку.
С.Д. : А як Ви, коли дитина, наприклад пише, що хотіла б отримати ляльку Барбі, їй відповідаєте ?
Будь слухняна, будь чемна, Св. Миколай обов’язково принесе. Ми розуміємо, що батьки знають, що дитина написала, то ми надіємось, що все буде виконано. І нам також діти постійно пишуть : « Св. Миколай, дякую тобі, що ти написав і подарував нам такий подарунок, як ми хотіли ». А ще дуже часто надсилаємо дійсно дуже необхідний подарунок туди, де його чекають понад усе… Зокрема, це діти-інваліди, діти з багатодітних родин, малозабезпечені. Хоч такої можливості і немає, але кожен член колективу парку « Гуцульщина » (а це приблизно 100 осіб) намагається виділити невеличку суму коштів для подарунку тій дитині, яка дійсно цього потребує. У нас є тісна співпраця з « Крафт Фудз » — виробниками солодощів, і так само Київський міський благодійний фонд допомагає – присилає цукерки. Але так само беремо на себе фінансові витрати на транспорт, розвозимо дітям-сиротам ці цукерки по районах, а два роки тому по області по всіх інтернатах. Також долучаються благодійники, небайдужі люди…
С.В. : Пошта Св. Миколая – вже « пошта щастя », « пошта дитячого щастя ». А ви, скажемо так, люди, які несуть таке щастя зі словами щастя. А я вже уявляю скільки дітей щасливих, скільки батьків щасливих.
С.М. : Знаєте, дуже нам приємно, що такі листи нам приходять. Друга категорія листів – від дітей трошки старших. Вони вже більше про себе розповідають, про свою сім’ю, про свої вчинки, про друзів, дехто хоче і поділити, але не має чим і пише в листі, тоді вже спілкування проходить зі Св. Миколаєм…
Знаєте, після зустрічі із такою людиною, такими чудовими ініціативами, дуже міняється погляд на буденні клопоти, на поняття добра і допомоги. Адже це так просто – подарувати щастя та увагу тим, хто це потребує. Віддати шматочок своєї доброти, а натомість отримати щиру вдячність та дитячі посмішки…
А як будете в Карпатському краї – обов’язково завітайте в маєток Святого Миколая, щоб на власні очі побачити місце, де твориться щастя, де живе дитинство.
А тим, хто захоче написати свого листа Святому Миколаю – підказуємо адресу :
Село Пістинь,
Косівський район,
Івано-Франківська область,
Маєток Святого Миколая,
78633
текст Ольги Музиченко.