Віта Канцеба

Дитина – це джерело енергії, яке їй потрібно кудись використовувати. Тому ми маленькими й шукали собі різноманітні захоплення.

Хтось ходив до музичної школи, інший займався якимось видом спорту, малював, співав, танцював. Що ми тільки не робили! Не важливо, активно ми проводили свій час чи ні, але постійно ходили на якісь гуртки.

Хтось через кілька років покинув, як йому здавалось, своє улюблене хобі, а хтось знайшов те, що йому по душі. Так і Віта Канцеба в 9 років пішла на гурток і навчилась там плести гачком та макраме. Це так захопило маленьку Віту, що вона попрохала маму показати, як в’язати ще й спицями. Почала розвиватись у цьому напрямку. Дебют участі у виставках стався у майстрині ще в шкільні роки.

У 14-річному віці значно удосконалила свої вміння і змогла здивувати всіх однокласниць. Коли вчителька принесла на урок трудового навчання журнал, в якому був опис створення червоної сукні, в’язаної гачком. Звичайно, всі подруги Віти загорілись бажанням мати таку сукню.

Проте минув час, забули однокласниці і про журнал, і про ту сукню. В результаті, цю червону сукню зв’язала саме Віта, чиv здивувала всю школу! Рік за роком, практикувалася все більше і саме тому змогла дивувати не лише своїх подруг та рідних, а й покупців, яким подобається носити одяг, зроблений майстринею. До роботи Віта підходить з ентузіазмом, і завжди радіє тому, що взяла до рук нитки, гачок чи спиці.

Майстер: Віта Канцеба. Фото з експозиції Всеукраїнської виставки в’язання «Тепла осінь» 2016

Майстер: Віта Канцеба. Фото з експозиції Всеукраїнської виставки в’язання «Тепла осінь» 2016

Не бачить межі досконалості, тому щодня знаходить для себе щось нове, унікальне. Нещодавно познайомилася з таким видом діяльності, як бісероплетіння. Пізніше захопилась в’язанням пінеток. Це так припало їй до душі, що планує в майбутньому більше працювати над створенням дитячих речей. Уже має безліч ідей щодо цього, залишилось лише втілити їх у життя.

Виставка «Тепла осінь» Центру Української Культури та Мистецтва дала не лише можливість показати свої твори потенційним покупцям, а й побачити вироби інших майстрів, почерпнути щось нове, побачити авторські стилі в’язальниць. Майстриня зізналась, що експозиція надихає її на створення нових виробів, а також навіює спогади з дитинства.