Свято у Музеї Олександра Саєнка

Свято “Земляки – землякам” у Музеї Олександра Саєнка.

Сонячного осіннього дня у Борзні на Чернігівщині, за ініціативи Товариства “Чернігівське земляцтво” та Художньо-меморіального музею “Садиба народного художника України Олександра Саєнка”, і підтримці Борзнянської районної держадміністрації відбулось свято “Земляки – землякам”.

Перед громадськістю міста та гостями, що прибули з Києва, виступила заступник голови адміністрації з гуманітарних питань Людмила Василівна Косенко, яка висловила позитивне ставлення до налагодження важливих контактів з Товариством “Чернігівське земляцтво”, дала високу оцінку діяльності Борзнянського осередку цієї організації, його конкретним діям, спрямованим на забезпечення шкіл та інтернатів району компʼютерними класами, транспортом для перевезення дітей, фінансову допомогу у здійсненні мистецьких проектів Музею Олександра Саєнка.

Звернення Генерального директора Центру Української культури та мистецтва у Києві Долеско Світлани Валеріївни зачитав працівник Центру, фотокореспондент Олексій Плиско : “Від імені колективу вітаю організаторів та гостей свята “Земляки – Землякам”, музейних працівників та відвідувачів Музею-садиби народного художника України Олександра Саєнка. Висловлюю повагу та вдячність за співпрацю в рамках збереження і популяризації українського культурно-мистецького надбання, зокрема творчості славетної родини Саєнків, яка посіла чільне місце у світовому мистецтві. Щиро вірю, що даний захід сприятиме єднанню української нації, допоможе у відродженні національної культури”.
За активну й вагому діяльність голова осередку Юрій Проценко був нагороджений Почесною грамотою Борзнянської РДА, отримали також Почесну грамоту відділу культури і туризму РДА Тетяна Літошко, заступник голови Товариства “Чернігівське земляцтво” за активізацію роботи із земляками та засновник музею Н.Саєнко за вагомий внесок у розвиток музейної справи, створення та підтримку музею-садиби народного художника України О.Ф.Саєнка, плідну працю на мистецькій ниві.
Із щирими словами подяки були згадані імена земляків, друзів і добродійників, без участі яких не відбувається жодна подія в Музеї, повʼязана з популяризацією творчої спадщини Олександра Саєнка, здійсненням організаційних та ремонтних робіт у музеї, – Вʼячеслава, Олега, Тараса та Юрія Проценків, Стахорського Леоніда, Іванія Івана, Гребеника Михайла.
Стержнем урочистого зібрання борзнянців і столичних земляків було оголошення про створення Мистецької галереї імені Олександра Саєнка при Художньо-меморіальному музеї-садибі його імені. Саме цій важливій ініціативі були присвячені виступи Тетяни Літошко, Тетяни Сосновської, директора музею-квартири П.Г.Тичини у Києві, Миколи Стратілата, народного художника України, професора Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М.Бойчука, Ніни Саєнко, засновника музею, Ольги Гордієнко-Дяченко.

“Радію, що моя пропозиція щодо створення за сприяння земляків художньої галереї імені О.Саєнка, оголошена в минулому році на урочистому відзначенні п’ятнадцятої річниці Державного музею-садиби Олександра Саєнка, набуває конкретної реалізації і підтримки місцевої влади і борзнянців – наголосила Тетяна Літошко. – Впевнена, що галерея при музеї О.Саєнка буде постійно поповнюватись достойними високохудожніми творами. У знак початку діяльності галереї прошу прийняти дарунок Товариства “Чернігівське земляцтво” – твір переможця конкурсу на кращу роботу серед дітей та юнацтва, викуплену на аукціоні.”
Тетяна Сосновська, відомий організатор музейної справи визнала статус меморіального Музею О.Саєнка за концептуальним рівнем експозиції та цінністю й вагомістю експонатів найвищим в Україні поряд з меморіальними музеями О.Довженка в Сосниці, музею-квартири П.Тичини та музею М.Лисенка в Києві. На прикладі створення галереї імені П.Тичини в Пісках при загальноосвітній школі, вбачає важливу роль галереї О.Саєнка у вихованні дітей на кращих взірцях українського мистецтва. Висловила здивування, щодо назви вулиці (Партизанська), на якій розміщений музей, і виступила ініціатором заміни назви (вул.О.Саєнка). Директор музею П.Тичини запропонувала свою допомогу в організації екскурсій працівникам Музею О.Саєнка по столичним меморіальним музеям та створенню сайту галереї як складової частини сайту музею, що вже існує, для встановлення звʼязків з іншими музеями та галереями. До музейної бібліотеки передала літературу, присвячену творчості Павла Тичини.
Вітаючи створення художньої галереї імені Олександра Саєнка як додаткову можливість презентувати кращі мистецькі твори, що надходять до колекції Музею упродовж шістнадцяти років його існування, а також популяризації мистецької спадщини видатного художника, Микола Стратілат передав 15 графічних аркушів власних творів.
Думки про створення художньої галереї при Музеї-садибі О.Саєнка виникли майже одночасно із початком діяльності Музею, однак сьогодні ця ідея є гостроактуальною не лише для встановлення комунікативних звʼязків з галереями і музеями України і світу, а й виховання шанобливого ставлення молодого покоління до мистецької спадщини, формування гарних смаків на кращих зразках українського мистецтва. Тож чи не найкращим місцем для розгортання діяльності галереї може бути загальноосвітня школа імені Христини Алчевської, гімназія імені Пантелеймона Куліша, де здобувають освіту всі діти й підлітки Борзни.
Важливу роль у вихованні відіграє також книга. За сприяння Міжнародного благодійного фонду “Фонд Олександра Саєнка” підготовлена до друку книга-альбом “Український килим : мистецька династія Саєнків”, в якій представлено 120 килимів-гобеленів, а також розпочинається робота над виданням “Олександр Саєнко : Шевченкіана” до 200-річчя від дня народження Кобзаря. Настав час попрацювати й над програмою залучення глядачів до музею – туристичні маршрути, створення сайтів, проведення свят, зустрічей, виставок. Це щоденна робота музейних працівників, із залученням людей небайдужих, патріотичних. До музеїної колекції був переданий твір “Житній колос” – мозаїка соломою Н.Саєнко, як символ рідного краю, триєдності коріння мистецького роду.
На святі мала слово Ольга Штепа, поетеса, лауреат літературної премії ім. Василя Чумака, донька відомого різьбяря-філософа Антона Штепи з Чернігівщини. “Юною дівчинкою я була свідком зустрічей мого батька з Олександром Саєнком, — згадувала вона. – Це було взаємне поважне ставлення один до одного, поцінування творчості, якій кожен присвятив своє життя”. Поетеса прочитала вірш з посвятою Олександру Саєнку :
…В шанобі голови схиливши, Новим обжинком колоситься
“Віват” ми кажемо Сашку. Мистецька студія твоя.
Живи у творах, охрестивши Саєнка славить світ, столиця,
Митцем онуку і дочку. Вся Україна, ти і я.
Ніна Василенко, поетеса з с.Хороше Озеро Борзнянського району, автор багатьох збірок поезій, неодноразово виступала з віршами, адресованими О.Саєнку. На цьому святі вона натхненно прочитала свій новий твір – гімн мистецтву художника, його подвигу у житті.

Святкова програма супроводжувалась виступами вокального колективу та чудового автора й виконавця української пісні – Олександра Кашперка, зокрема написана ним щемлива пісня про батька схвилювала всіх присутніх в залі.
Після урочистого свята гості з Києва познайомились з директором загальноосвітньої школи імені Христини Алчевської Раїсою Москаленко, яка провела захоплюючу екскурсію приміщенням школи, демонструючи не на словах, а на ділі високий рівень організаційно-виховної роботи педагогічного колективу, спрямованої на духовно-естетичне виховання дітей та юнацтва.
У школі створюється краєзнавчий музей, в одній із його кімнат передбачається експонувати твори художньої галереї імені О. Саєнка, діяльність якої координуватиме Музей-садиба Олександра Саєнка.
На завершення свята “Земляки-Землякам” гості знайомились з музейним комплексом : про творчий і життєвий шлях художника, його твори, меморіальні експонати, колекцію народного мистецтва та старожитностей, зібрану ним, розповіла в залах музею Алла Кривець, а також була нагода поспілкуватись з директором музею Ніною Храпач, висловити конструктивні пропозиції щодо поліпшення музейної справи. Відвідувачі походили доріжками осіннього парку садиби, посиділи під віковічними дубами та на крилечку будинку, де часто любив сидіти художник із своїми рідними та друзями.
Свято добігало кінця. Вирушили у дорогу, коли сідало сонце. У його золотистих променях кружляла зграя птахів як добрий знак – започатковані справи проростуть врожайними плодами.
За кілька днів після свята до Музею зателефонували народний художник України Наталя Ніколайчук, заслужений діяч мистецтв України Микола Кочубей, заслужений художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Валерій Франчук і запропонували передати до Музею-галереї свої твори.
Ніна Саєнко,
засновник Музею Олександра Саєнка,
заслужений діяч мистецтв України