Конференція у Музеї Івана Гончара

20 листопада 2015 року в Національному центрі народної культури « Музей Івана Гончара » відбулась міжнародна науково-практична конференція.

З метою заохочення українців до усвідомлення цінності народних традицій як спільного надбання 20 листопада 2015 року в Національному центрі народної культури « Музей Івана Гончара » відбулась міжнародна науково-практична конференція на тему « Традиційна культура України століття як складова культурної політики : стан та перспективи розвитку ».
Організатори : Український центр культурних досліджень, Національний центр народної культури « Музей Івана Гончара », Інститут культурології Національної академії мистецтв України. Інформаційний партнер заходу : Центр Української Культури та Мистецтва.
Учасники конференції : Ростислав Карандєєв, заступник Міністра культури України ;

Олександр Буценко, директор Українського центру культурних досліджень ;

Світлана Долеско, Генеральний директор Центру Української Культури та Мистецтва ;

Олена Івановська, завідувач кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка ;

Петро Гончар, генеральний директор Національного центру народної культури « Музей Івана Гончара » ;

Марина Тактакішвілі, начальник відділу нематеріальної спадщини Національного агентства по охороні культурної спадщини Грузії ;

Ігор Пошивайло, заступник генерального директора з наукової роботи Національного центру народної культури « Музей Івана Гончара » ;

Валентина Дем’ян, учений секретар Українського центру культурних досліджень ;

Іван Сінельніков, професор кафедри народної художньої творчості та фольклору факультету музичного мистецтва КНУКіМ ; Юрій Мельничук, заступник генерального директора з науково-фондової роботи Національного центру народної культури « Музей Івана Гончара ».
Словосполучення « культурна політика » є доволі новим поняттям в Україні. Практика західних суспільств показує, що культурна політика існує попри відсутність відповідних інституцій. У США, наприклад, немає Міністерства культури, але місцеві громади разом із владою дбають про захист викликів та культурних ініціатив суспільства. Так і у Західній Європі існують певні моделі культурної політики. Для України цей шлях є абсолютно новим. При Міністерстві культури України існують експертні ради, які намагаються створити стратегію культурного розвитку, допомагають державним органам влади віднайти орієнтири, вектори руху…
« Уряд України 19 листопада 2015 року підписав угоду з Єврокомісією про приєднання України до програми співробітництва « Креативна Європа » в рамках Східного партнерства. Надалі планується прийняття закону про ратифікацію цієї угоди. Безперечно, це добрий знак, адже Україна є частиною європейської культури. Але не треба забувати про виклики, які супроводжують процеси глобалізації. Ми повинні розглядати політику ЄС і як політику культурної експансії домінуючих традицій і форм. Вихід один – взяти участь у цьому процесі, зробити українські національні культурні практики популярними в світі. Вони мають підхоплюватися мистецькими групами у різних країнах світу. Ми мусимо запропонувати світу найкращі зразки україністики, які б могли бути поширеними. Через інструменти програми « Креативна Європа » це стане можливим », – зазначив під час виступу Ростислав Карандєєв.

Марина Тактакішвілі розповіла про досвід реалізації комплексних заходів зі збереження нематеріальної культурної спадщини у Грузії. Ця країна ратифікувала Конвенцію про охорону нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО у 2008 році.
« До списку ЮНЕСКО шедеврів нерукотворної, вербальної і нематеріальної культури світового значення внесений у 2001 році грузинський поліфонічний спів. У грудні 2014 року нам вдалося включити у список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО грузинський традиційний метод приготування вина в глиняному глечику « квеврі ». Завдяки цьому вино в Грузії стало набагато якісніше. Більш того, вино у квеврі перетворилося на національний бренд. Раніше у глеках готували вино тільки у селах, а зараз навіть мешканці Тбілісі підхопили цей спосіб. Також цим зацікавились експортери, і об’єм продажу грузинського вина значно підвищився », – зазначила Марина Тактакішвілі.

Привернула увагу слухачів доповідь Світлани Долеско. На прикладі діяльності Центру Української Культури та Мистецтва вона продемонструвала, як мистецька інституція сприяє популяризації нематеріальної культурної спадщини України. « Центр виконує функцію передавача цінностей від дорослого покоління до дітей. Навчати дорослих значно складніше ніж дітей, передавати знання діткам ефективніше. У Центрі Української Культури та Мистецтва постійно проводяться виставки двох елементів – петриківського розпису і косівської кераміки. Перший вже внесений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, другий – на черзі. Виставки супроводжуються постійними майстер-класами. Якщо виставковий проект триває 20 днів, то ми проводимо мінімум 20 майстер-класів у його межах. Участь у них беруть сотні дітей », – пояснила Світлана Долеско.

Доповідачі конференції розглянули питання імплементації положень Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини. Завдання, які стояли перед учасниками конференції, були спрямовані на обмін міжнародним досвідом у сфері культурної політики, нематеріальної культурної спадщини та вироблення підсумкового документу (рекомендацій) щодо охорони нематеріальної культурної спадщини.