Проект « Думайдан-2017 » завітав до Славського

Проект « Думайдан-2017 » завітав до карпатського селища Славське.

В якому діти-учасники міжетнічного дитячого табору « Джерела толерантності » допомогли пошити Шатро порозуміння.
Організатори проекту « Думайдан-2017 : гуртуймося біля Шатра порозуміння » : Громадська спілка « Українська Гельсінська спілка з прав людини », Всеукраїнська спілка громадських організацій « Конгрес Ромен України », Міжнародний фонд « Відродження », МБФ Ромський жіночий фонд « Чіріклі », ГО Платформа для змін « Ре :Дизайн », Конгрес національних громад України, Асамблея національностей України, Рада національних спільнот України, Громадська організація « Центр Права », Міжнародна громадська організація « Інтернаціональний Союз ». Проект реалізується за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, Центру Української Культури та Мистецтв, Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України.

Захід відбувся за підтримки Конгресу національних громад України, а також в рамках проекту Фонду Чарльза Мотта « Право на участь », що реалізується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

« Шатро — це такий намет, де живе багато людей, а під нашим шатром живуть люди різних національностей, — пояснила юрист Гельсінської спілки Ганна Ющенко дітям. — Сьогодні кожен з вас може долучитися до пошиття цього шатра. І кожен клаптик тканини, яку ви пришиєте, символізує речі, які сприяють міжнаціональному порозумінню в Україні ».

Науковий співробітник Українського центру вивчення історії Голокосту Віталій Бобров запитав у дітей, що вони мають на увазі, коли кажуть про порозуміння. Відповіді були різни : « розуміти один одного », « поважати чиюсь думку », « уникати конфліктів ». Серед синонімів до порозуміння діти назвали « толерантність » та « повагу », « здатність домовлятися та йти на компроміс », « намагання та спроби зрозуміти інших ».

« Краще за все шити Шатро гуртом, — сказав Віталій Бобров. — Зшиваючи шатро із різнокольорових клаптиків, ми долучаємося до порозуміння ».

Артемій із Криму розповів, що його клаптик у шатрі означає єднання. « Я хочу, щоб люди всього світу припинили шукати щось, що їх розділяє, спричиняє ворожнечу та ненависть », — сказав він.

Каріна з Києва вважає, що всі народи дуже різні, кожна людина має свої унікальні особливості, але це не привід ставитися один до одного з недовірою, а тим більше — не привід до ненависті та ксенофобії.

Роман із Луганська сказав, що його клаптик означає поєднання різних та рівних. « Ти вільна людина, тільки якщо ти не маєш етнічних або будь-яких інших забобон та упереджень », — сказав Роман.

Афроукраїнка Кімберлі каже, що приїхала у Карпати із Домініканської республіки. Дівчина чудово розмовляє англійською та російською мовами, але розуміє також українську та іспанську.

« Я шию не перший раз в житті, і така робота для мене цікава, — сказала вона, — сенс моєї праці з’являється поступово із кожним стежком ».

Марія зі Львова сказала, що кожен клаптик, який вона пришиває до Шатра, означає для неї ще одне слово у промові, яка об’єднує людей. Ці слова мають розчаклувати замкнене коло міжетнічних непорозумінь.

Майстриня клаптикового шиття Людмила Андрєєва розповіла дітям про те, що для шиття Шатра порозуміння треба стати трішечки чарівником.

« Замість чарівної палички у вас буде чарівна голка, — сказала майстриня, — ви будете її вколювати у клаптики та проказувати : « На добро, на щастя, на радість, на порозуміння, щоб у цьому році я навчався або навчалася легко та вільно, щоб у мене все прекрасно виходило, щоб всі тексти запам’ятовувалися, щоб мої друзі мене розуміли ».

У Славське приїхала і переможниця конкурсу есеїв « Шляхи порозуміння » школярка Катерина Оніщук. Вона отримала путівку до табору у винагороду за свою роботу і також доєдналася до пошиття Шатра.

Виконавчий директор Конгресу національних громад України Тетяна Мураткіна сказала, що пошиття Шатра дуже сподобалось дітям.

« Наступного року ми із задоволенням продовжимо цю справу, — сказала вона, — але хотілося би під час роботи більше обговорювати окремі випадки етнічного непорозуміння та розбиратися, чому вони виникають. Діти хотіли би знати, як саме можна зупинити прояви ксенофобії та ворожнечі, що вони можуть зробити, коли стикаються з ними ».

Разом діти зробили величезну роботу, і наше Шатро збільшилося одразу у декілька разів. На наступних зустрічах учасники « Думайдану-2017 » та волонтери зберуть заготовки докупи та розтягнуть килим у всі сторони світу.

Автор :Олег Шинкаренко, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини
Джерело : precedent.in.ua

Проект « Думайдан-2017 » завітав до Славського