Художниця Оксана Грек

Оксана Грек – художниця живопису казкового жанру.

Народилась і мешкає в Україні у місті Ніжин Чернігівської області.
Навчалась у педагогічному університеті ім. М. В. Гоголя на філологічному факультеті. Створює картини у техніці масляного живопису. Художниця полюбляє використовувати на полотнах яскраві кольори. Починала зі створення пейзажів, натюрмортів та портретів. Оксана Грек створила авторську серію картин « Мамині казки ». 28 квітня відбулося відкриття виставки цієї серії у Центрі Української Культури та Мистецтва.

Тимур Савін (далі – Т.С.) : Чи допомогла Вам філологічна освіта опанувати мистецтво живопису ?
Оксана Грек (далі – О.Г.) : На жаль, ні. Дійсно, за фахом я викладач української мови та літератури. Майже жодного дня я не працювала на посаді вчителя. Філологія, вочевидь, не моє і навіть трошки шкода за свій вибір освіти.
Т.С. : Де Ви працювали після закінчення інституту ?
О.Г. : Мені пощастило з тим, що батько забрав мене у свій бізнес. Він керував міською телекомпанією « Фобос », а я допомагала йому вести справи. На цьому підприємстві я отримала безцінний досвід керівника. Потім працювала на приватному підприємстві « ГРІВАС », яке виробляє обладнання для виготовлення пористих бетонів. Декілька місяців обіймала посаду керівника гуртка малюнку і живопису.
Т.С. : Як Ви підійшли до мистецтва живопису і що надихнуло Вас творити дитячі казки на полотні ?

О.Г. : До живопису я прийшла випадково і не заплановано. Завжди хотіла намалювати портрет батька. Це був перший крок до живопису. Після цього спробувала малювати пейзажі і натюрморти. В інтернеті шукала підручники і майстер класи по живопису. Щоб отримати практичний досвід їздила на лекції і семінари професійних художників. Перша робота, яка створена у жанрі дитячих казок має назву « Сонечка ». У цій картині я перший раз використала техніку рельєфних об’ємних мазків за допомогою мастихіну. Ця картина прижилась у моєму домі. Через рік я повернулась до живопису і вирішила створити серію казкових картин « Мамині казки ».

Т.С. : Пані Оксана, чому Ви обрали головними героями цієї серії котів ?
О.Г. : З котами у мене пов’язана ціла історія. У дитинстві я дуже любила котів. Тягла їх додому і доглядала за ними. Батьки називали мене « котячою мамою ». Тато теж любив котів, на його підприємстві їх жило багато. Через образи котів я намагаюсь зображати людей.
Т.С. : У Вас є картини, на яких поєднані сільські та урбаністичні пейзажі. У чому полягає цей творчий задум ?

О.Г. : Я вважаю, що так виглядає шлях між минулим і теперішнім. Також село – це символ України. У моїх мріях я колись залишу місто і оселюсь у деревні.
Т.С. : « Мамині казки » – це Ваша єдина серія картин, чи є серії із зображенням натюрмортів та роботи іншої тематики ?
О.Г. : Під час навчання живопису я зробила експериментальну серію « Момент ». Серія складається із 7 робіт, на виставках не експонувалась. Картини цієї серії можна узагальнити поняттям « інтуїтивний живопис ». Охарактеризувати цю серію я можу так : життя складається з моментів, які фіксує пам’ять. Зі спогадів минулого, яке опирається на кольори й відчуття, тому вони енергетичні та сповнені ностальгії.

Т.С. : Чому Ви зупинити творити у стилі інтуїтивного живопису ?
О.Г. : Коли я почала створювати казки, у мене виникла ідея продовжити серію « Момент ». Але я вирішила займатися казками, бо вони дарують більше життя і радості. У них можна зрозуміти сюжет. « Мамині казки » перемогли « Момент » у моїх відчуттях.
Т.С. : Чи багато у Вас було персональних виставок ?
О.Г. : Я провела декілька персональних виставок впродовж 2014-2015 років. Одну я організувала самотужки, в торгівельному центрі « Гермес », що у місті Ніжин. Друга виставка пройшла у Чернігівському музеї сучасного мистецтва « Пласт-Арт », а третя – у Ніжинському краєзнавчому музеї. За підтримки Президентського фонду Леоніда Кучми « Мамині казки » приїхали до Центру Української Культури та Мистецтва.