17 février 2012
Дмитро Павличко
Якщо порівняти культурну спадщину з коштовним килимом, який дбайливо тче наш народ, то просто неможливо уявити собі, що ота ниточка культурного надбання, що почали ткати минаючі покоління, перерветься.
Надзвичайно важливо передати цю невидиму, але таку міцну ниточку молодим українським поколінням.
Саме з цією метою Центр Української Культури та Мистецтва започаткував Всеукраїнську соціально-мистецьку програму « Діалог поколінь ».
Завдяки цьому вдасться налагодити діалог безпосередньо між тими, хто творив історію, збагачував культуру, мистецтво України та між вчителями, які після таких зустрічей надихатимуть учнів на любов до Батьківщини.
Адже діти – це наше майбутнє, а згодом вони творитимуть майбутнє нашої Держави. Тож від нас із вами залежить, якою стане наша Україна через 5, 10, 20 років.
17 лютого 2012 року в Будинку Центру Української Культури та Мистецтва, в рамках цієї Програми відбулась творча зустріч Дмитра Павличка — поета, критика, літературознавця, перекладача, публіциста, громадського діяча, із вчителями української мови та літератури загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва.
Важко переоцінити значення особистості Дмитра Павличка. Його внесок в розвиток української літератури, культури, державотворення є надзвичайно вагомим. Дмитро Павличко — наш сучасник, легендарна постать !
Творчість його має дві сторони : Павличко водночас тонкий лірик, що вміє розтривожити, збентежити людські почуття. Він — поет-філософ, здатний зробити об’єктивний зріз часу, історії, підняти проблеми як суспільства, так і окремої особистості.
Заздалегідь надіславши запрошення до загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва, ми сподівались на те, що 50 відсотків запрошень будуть мати відповідь. Але зацікавлення вчителів майбутньою подією виявилась значно більшою, і не всі вчителі мали змогу завітати на зустріч із Дмитром Павличко.
Дорогі вчителі, хочемо Вас запевнити що такі зустрічі відбуватимуться в Центрі Української Культури та Мистецтва доти, доки горітиме у ваших очах іскра любові до України, до вашої вчительської справи.
На зустрічі були присутні більш ніж 50 вчителів. Дмитро Васильович розповідав про свій життєвий та творчий шлях, декламував поезії. У виступі ним було піднято надзвичайно актуальну і гостру тему — недосконалість шкільної програми з української літератури, актуальне слово було промовлене і про недолугу, недоречну цензуру, яка нівечить і спотворює класичні твори нашої багатогранної літератури.
Розмова велась і про молоде покоління українців, про той приклад, який вони черпають з української літературної криниці та із вчительського авторитету. Його гострий розум, палкий і жвавий монолог, яскраве почуття гумору, відважність у викладенні думок торкнулись серця кожного вчителя, присутнього на заході.
Не міг не згадати митець і тему українського державотворення на початку 90-х, в якому він приймав активну участь. До кожного слова Дмитра Павличка вчителі прислухались, вбираючи в пам’ять та свій вчительський досвід невідомі досі факти із життя поета і літературної громади України. Вчителі задавали Дмитру Павличку цікаві, болючі, хвилюючі питання, які стосувались минулого та майбутнього нашої держави, маленьких українців, творчого доробку поета.
Щире слово вдячності поету, як своєму наставнику, промовила поетеса Зоя Кучерява. Його поради та критичне, об’єктивне слово свого часу допомогло Зої Олексіївні відшліфувати свій поетичний талант, вдосконалити майстерність віршування, допомогло поетесі знайти справжній шлях до сердець своїх читачів.
Також не залишилась без уваги і пісенна грань творчості Дмитра Павличка, адже він є автором багатьох відомих пісенних текстів, які вже давно вважаються народними. Багато зірок сучасної української естради вважають за честь виконувати пісні за віршами Дмитра Васильовича.
Його чарівливу пісню « Два кольори » для вчителів під звуки гітари виконав Заслужений артист України Віктор Павлік. Співак настільки душевно, трепетно, тужливо заспівав цю пісню, що на очах присутніх забриніли сльози, серця затріпотіли від спогадів, наповнивши душу ніжністю і солодкою казкою дитинства.
Зустріч,яка розпочалась о 17:30, завдяки насиченості поетично-вчительського діалогу, продовжувалась до 21:00. Кожен вчитель залишив собі яскраві спогади про зустріч, взяв автографи на пам’ять, сфотографувався з Дмитром Васильовичем.
В очах кожного вчителя читався надзвичайний настрій та натхнення від зустрічі. Це все стане безцінним навчальним матеріалом під час проведення уроків української літератури для вчителів, які прийшли на цю зустріч.
Зустріч із Дмитром Павличком стала для педагогів знаковою подією. Вони не лише щиро, безпосередньо, поспілкувались із легендарною постаттю в українській літературі та історії, а й понесли враження, натхнення від зустрічі своїм учням.
Енергійність та активна життєва позиція Дмитра Васильовича — яскравий приклад небайдужості українця до тих подій, які нині відбуваються в національній освіті, культурі, політиці. Це приклад українця, який творить історію та надихає всіх своїм прикладом до змін на краще в нашій державі.
Ми висловлюємо подяку Дмитру Васильовичу Павличко за щирість та відкритість у спілкуванні, за любов до рідного слова, до величного українського народу, до Батьківщини.
З повагою та вдячністю,
Генеральний директор Центру Української Культури та Мистецтва
Долеско Світлана
see also
11 avril 2014