Виставка пейзажної фотографії «Нескінченна мить»

Фотографія – окремий і особливий острів у океані мистецтва.

Частинка цього світу була представлена 10 березня 2015 р. в Центрі Української Культури та Мистецтва під час відкриття фотовиставки пейзажної фотографії «Нескінченна мить».
Презентувались роботи переможців і дипломантів Всеукраїнського конкурсу живої природи «Photo Nature. Природа. Made in Ukraine», який тривав із 2009 по 2013 рр. За умовами цього конкурсу фотографії робилися тільки на території України і в етичні до природи способи.
«Мистецтво фото багатогранне. Фотомайстер передає настрій природи через фото і зберігає цю мить для історії. У наш час фото можна зробити на телефон, потім перекинути на жорсткий диск ноутбука. Цінні фотографії губляться назавжди. Цією фотовиставкою ви довели, що фото необхідно друкувати й зберігати найкращі моменти для самих себе. От тоді ви побачите зміну світу і запам’ятаєте, яким він був. Художник бачить світ через свій погляд і відображує його на полотні, а фотограф має можливість відобразити картинку як вона є», – цими словами відкрила виставку Генеральний директор Центру Української Культури та Мистецтва Світлана Долеско.

Експозиція представила 30 робіт фотомайстрів з усіх регіонів України. Є фото і Карпатських гір, і моря, і дивних боліт, словом, вся природа нашої цікавої та самобутньої країни!
Яна Стасіневич, Віце-президент Української асоціації фотографів-натуралістів України, директор Центру креативної фотографії та організатор конкурсу «Photonature. Природа. Made in Ukraine» зазначила, що душа людини у сумний і тривожний час шукає радості.
«Чи можете ви уявити щось краще і радісніше за ранкові пейзажі? Дивишся на них і хочеться вдихнути це свіже, спокійне повітря! Фотографи-пейзажисти дійсно живуть відчуттями природи і через фото передають погляд і відображення її», – каже Яна.
На церемоній відкриття виставки завітали фотомайстри. Усі вони згодні в тому, що врешті-решт настав час вводити у моду природу України. Фотограф Олексій Романовський коментує: «Неодноразово я бачив, як діти на картинках не впізнають Україну. Проте одразу розпізнають жирафів та африканські савани. А коли показуєш їм фото оленів з українських лісництв, то дивуються й питають, де це в нас таке є?»

Завдяки Яні Стасіневич і талановитим фотографам-пейзажистам нове покоління зможе побачити і пізнати красу рідної української землі. Далеко їздити не треба. От за 12 км від Києва є рукотворне озеро. Місце казкове і красиве, але вкрай занедбане. Потрохи воно роз’їжджається джипами – проводяться змагання позашляховиків. Колись людина створила це озеро власноруч з маленького струмочка. Зробила з душею так, що кожен приїзд на це озеро дає інші відчуття і абсолютно іншу картинку для фотографа-пейзажиста. Поїдеш туди і обов’язково вернешся з класним фото!
Серед учасників виставки пейзажної фотографії «Нескінченна мить» не всі займаються фотографією професійно. Роман Ватрасевич проживає у Києві, працює директором технічного департаменту компанії «Адвентус».

У вільний від роботи час він подорожує й фотографує українські пейзажі. «Природа дає можливість відпочити, набратися енергії, побачити тварин зблизька, не по телевізору. Після роботи в офісі декілька днів на природі дозволяють місяць спокійно розмовляти з людьми», – зазначає Роман. На виставці він представив фото, зроблене в «Долині чапель» в Чернігівській області.
Сама природа допомагає у справі фотографії. Роман каже, що не обов’язково заздалегідь готуватися для зйомок природи. «Якось я вирішив перевірити, чи є під Києвом гарні місця для фото. Поїхав і знайшов біля Вишгорода заказник «Пірнівський». Не повірите, що я там побачив. Є там і чорна лелека, і колонія сірих чапель… Майже всі птахи з Червоної книги України!» – зазначає Роман.
Фотографи-пейзажисти не люблять обробляти фото в спеціальних програмах. Вони кажуть, що краще знайти гарне місце, витратити на це час й зробити вдале фото. Роман Ватрасевич тільки видаляє шум, додає різкість. Його головний принцип – отримання задоволення від процесу фотографування і зацікавлення людей українською природою результатами роботи. Одного разу він виїхав за місто на фотосесію й потрапив на місця, де бобри гризли дерева. Роман жартує: «Я взяв те, що залишилося від дерева, привіз до офісу й залишив на робочому столі. Колеги підходять, роздивляються і питають, що це таке? Коли сказав, що це – залишки від дерева, яке погриз бобер, всіх зацікавило!»
Через соціальні мережі, «Інстаграм» та «Пінтерест» фотографія дуже популярна. Люди активно фотографуються на телефони й фотоапарати, і за кілька секунд публікують їх на сторінках. із цього приводу неможливо не погодитися з Яною Стасіневич: «Залишиться аматорське фото – на телефонах, а паралельно йому – професійне, як вид мистецтва. Можна намалювати у зошиті малюнок, але це не значить, що виставки художників даремні».

Переглянути відеорепортаж
Переглянути загальний фоторепортаж
Книга відгуків