30 janvier 2015
Виставка « Дитячі долоньки »
Організатори проекту : Центр Української Культури та Мистецтва, Благодійний фонд Вадима Новинського на честь Покрови Пресвятої Богородиці.
Із 29 жовтня по 1 листопада 2014 року в Центрі Української Культури та Мистецтва відбулась підсумкова виставка дитячих соціальних проектів « Долоньки єдності » та « Простягни долоньку мамі ».
Цьому передувала велика робота – втілення в життя соціально-мистецького проекту « Долоньки єдності ». П’ятьом яскравим, веселим і надзвичайно талановитим волонтерам Центру Української Культури та Мистецтва – Колос Юлії, Іщук Аліні, Дріжчаній Юлії, Лі Ірині та Белянській Марії вдалося успішно реалізувати цей проект.
Завдяки сприянню Благодійного фонду Вадима Новинського на честь Покрови Пресвятої Богородиці й Центру Української Культури та Мистецтва, програма проекту змогла охопити одразу декілька закладів відпочинку та оздоровлення маленьких українців.
Із 6 по 19 серпня нашим волонтерам вдалося побувати з цікавою розвиваючою програмою у таборі « Мрія » (м. Бердянськ Запорізької обл.), санаторії « Лазурний » (м. Бердянськ Запорізької обл.) та пансіонаті « Аркада » (смт. Кирилівка Запорізької обл.).
Концепція соціально-мистецького проекту « Долоньки єдності » була розроблена колективом Центру Української Культури та Мистецтва разом із Генеральним директором Світланою Долеско. Координатором проекту стала Колос Юлія, яка разом з іншими творчими волонтерами упродовж двох тижнів створювала маленьке свято для юних відпочивальників.
Сам же соціально-мистецький проект був спрямований на маленьких українців, що знаходяться далеко від дому на відпочинку, і який мав на меті : розвиток комунікативних та лідерських якостей у дітей, подолання комплексів, розвиток почуття любові до рідної землі та налаштування на позитивне мислення і віру в світле майбутнє.
Саме тому, в концепції проекту були використані лише позитивні та « світлі » методики, завдання та конкурси. А отже : дітки вирізали долоньки і писали на них своє ім’я, вік та ким вони хочуть стати в майбутньому ; створювали « картини » з природних матеріалів, наприклад, гречки чи макаронів. Також діти писали « листи в історію », де розповідали про себе, свої найпотаємніші секрети та найзаповітніші мрії.
Враховуючи той факт, що волонтерам доводилось працювати не лише з дітками, а й з їхніми мамами (чи бабусями, тітками, хрещеними та іншими родичами), то в межах проекту « Долоньки єдності » було створено ще один – « Простягни долоньку мамі », в якому дітки разом зі своїми найріднішими вчилися створювати справжню красу зі стрічок та бубликів (майстер-клас « Солодка казка »), виготовляти обереги (майстер-клас « Весела пташечка »), розвивати просторово-образне мислення (збирання пазлу), вправлятися з витинанками та об’єднуватись між собою, малюючи загальну величезну картину кольоровою крейдою на асфальті та граючи в рухливі ігри.
Про щастя багато не кажуть. Про щастя кажуть простими словами. Але, безумовно, кожен волонтер, який провів цей час із дітками, став трішечки щасливішим. Адже що може бути краще за щирі усмішки малечі, непідробні « вогники в очах », тепло дитячих долоньок, які міцно-міцно тебе обіймають та безкінечні запитання : « А коли ви приїдете ще ? ».
Чи все у нас вийшло ? Не знаємо. Але, коли, повертаючись додому, телефонна книга значно збільшилась номерами небайдужих людей, які, побачивши нашу роботу, казали : « Ваш внесок неоціненний. А як до вас можна долучитися ? Я вам залишу телефон, подзвоніть, коли будете кудись їхати. Я теж хочу допомагати дітям ». Тому знаємо одне – ми все зробили правильно !
Логічним завершенням проекту й стала виставка « Дитячі долоньки », у межах якої було представлено щиру та безпосередню творчість української малечі, а саме : « картини » з природних матеріалів – гречки та різноманітних фігурних макаронних виробів, які потім самі юні автори розфарбовували у веселі кольори за власними смаками та уподобаннями ; малюнки, аплікації та витинанки. А « фішкою » виставки стали вирізані « долоньки », де кожна дитина написала своє ім’я, вік та ким вона хоче стати в майбутньому, які були розміщені на величезному прапорі України.
На обличчі кожного з гостей, хто переступав поріг виставкової зали й бачив виставку « Дитячі долоньки », з’являлась щира усмішка та зацікавленість творчістю малюків. Здавалося, що кожен присутній впадав у дитинство, згадував свої перші роботи, а, можливо, навіть творчість уже своїх дітей або онуків.
Підсумкова виставка дитячих робіт підкреслює необхідність проведення таких соціальних проектів, важливість вміння помічати проблеми близьких, а ще – знайти хоча б декілька хвилин, аби провести їх разом із дитиною. Адже малюк може забути про річ, яку Ви йому подарували, але до кінця життя пам’ятатиме про час, проведений разом із вами !