Знайомтесь ближче : наші майстрині з печворку !

Дорогі наші друзі ! Нещодавно ми публікували репортаж із відкриття VII Всеукраїнського фестивалю клаптикового шиття.

Саме тому хочу детальніше розповісти про людей, без яких цієї виставки взагалі б не відбулося. У виставці взяло участь 16 жінок, закоханих у печворк.

Головним магнітом для них була Андрєєва Людмила. Вона є Директором Школи Жіночих Рукоділь і надзвичайно обдарованою майстринею. По секрету з вами поділюсь, учасниці в один голос сказали, що саме Людмила привила їм любов до печворку. Спитаєте : « Як » ? Все дуже просто ! Достатньо було лише маленького бажання, телефонного дзвінка і першого заняття по курсу « Азбука печворка ».

І все - після цього з таким чудовим видом мистецтва ви уже не зможете розлучитись. (До речі, ось за цим номером треба телефонувати, щоб потрапити до Школи Жіночих Рукоділь 425-11-62). Роботами Андрєєвої Людмили ви можете помилуватись на третьому поверсі.

Якщо читали мою минулу статтю, то знаєте, що на третьому поверсі представлена виставка « Зі світу по нитці ». То ж я розкажу про майстринь, які подорожували по дивовижних країнах і вполювали для своїх колекцій незрівняні витвори мистецтва. Однією з мандрівниць є Наталя Мошак, яка відвідала країну-мрію – Францію і привезла звідти двох іграшкових друзів – подружжя гусей та незамінні аксесуари у гардеробі кожної жінки - унікальні плетені пояси.

Експонати з інших країн лише частина виставки, ви і уявити собі не можете, наскільки прекрасно працюють наші українські майстри !

Панно Янчуковської Ніни справили на мене дуже сильне враження, адже один раз поглянувши на них, не просто заряджаєшся патріотизмом, всім серцем відчуваєш незламну любов до України. А вірші Олеся Бердника озвучують думки, з якими були створені ці роботи.

« Україно – зоряна сестрице ! Україно - матінко земна ! »

Годі, Мамо, годі нам журитись !
Проминула та страшна пора.
Нову казку шепче древнє жито,
І встає над світом Батько Ра…
Підемо – окрадені і голі,
Підемо – убогі і святі –
У Правічне Отче Дике Поле
Між квітки пахучі і густі.
Україна – Зоряна Дівиця –
Всіх покличе з тої далини,
І до Неї прийдуть поклониться
Нові діти…
Нові Ра – Сини…

О. Бердник, 21 вересня 1977 р.

« Наш оберіг »

Боже Правди, збережи Вкраїну,
Подаруй їй міць Твого Крила,
Освяти їй душу янголину,
Сохрани від мороку та зла !

О. Бердник, 7 квітня, 1979 р.

« То в руці Святої України
Всесвіту Ворота Золоті… »

Україно-Матінко ! Воскресни !
Тануть сни, і котяться в імлу…
І Софія – Мудрість Прачудесна
Вже стоїть на Київськім Валу…
Побратими, гляньте на руїни !
То ж не прах, не камені прості, -
То в руці Святої України
Всесвіту Ворота Золоті…

О. Бердник, 1972 р.

Казково-яскравою стала експозиція завдяки роботам Махової Ірини та Родівілової Тетяни. Надзвичайні барвисті квіти розцвіли на панно, створених цими жінками і тепер радують око кожного з наших відвідувачів.

У весняний день нас переніс витвір Макаревич Марії, який так і називається. До слова, майстриня створила це панно, надихаючись творчістю Кам’янець-Подільського художника Олександра Грена.

« За мотивами Грена » був представлений ще один витвір мистецтва від Левченко Тетяни. Він заворожує своїми фантастичними кольорами, то ж слідкуйте за собою, бо можете під впливом цієї роботи простояти аж до закриття Центру.

Навіть не знаю, де саме спостерігала білі ночі наша майстриня Шамрай Ольга, але можу точно сказати, що враження від них вона передала відмінно, створивши ковдру під такою назвою.

Серед усіх учасниць виставки наймолодшою була Самерікова Анна, вона представила увазі відвідувачів розкішну сукню за мотивами картини Гюстава Клімпта « Поцілунок ». Майстриня каже, що одягнути таку красу можна на якусь урочисту подію, таку як відкриття виставок у нашому Центрі.

Неможливо пройти повз неповторні костюми від Громової Наталі і не зловити себе на думці, що хочеш їх приміряти. Вони виглядають незвично, яскраво і чарівно, це свідчить про виняткову креативність їх автора.

На виставці ви маєте змогу насолодитись казковими витворами Гєніної Ренати, її чудові вишивки та панно « Світанок » дарують відчуття домашнього затишку, а прихватки і вишиті серветки говорять про те, що майстриня гордо йде по життю із печворком.

Подорожуючи залами, ви обов’язково звернете свою увагу на пишну ковдру від Твердохліб Галини, вона носить назву « Хибини » і кожен її клаптик наповнений любов’ю автора.

Своїми роботами порадувала нас майстриня Яковенко Надія, адже вони мають особливу гамму кольорів, притягують погляд і доповняють експозицію, створюючи атмосферу тепла.

Буцан Лідія своїм витвором переносить нас у минуле і нагадує про « Війну 1943 року ». Ніби промовляє : « Ми повинні пам’ятати нашу історію і тих, хто поклав своє життя заради нашого майбутнього ».

Ніжний і водночас яскравий « Жоржин » розквітнув на фестивалі, а все завдяки Зарубіній Олені, яка обрала для панно такі лагідні і приємні відтінки.

Надзвичайно майстерно і реалістично був створений витвір Ватажок Наталі « Яблука та маки », адже такі тендітні квіти і соковитого кольору фрукти настільки схожі зі справжніми, що хочеться доторкнутись і перевірити.

Намагалась максимально передати всі враження від робіт цих особливих жінок, але словами всього не скажеш, тому ласкаво прошу до Центру, адже фестиваль триватиме до 30 вересня !

Адреса Центру Української Культури та Мистецтва :
Україна, м. Київ
вул. Хорива, 19-В
ст. м. Контрактова площа
(вихід з метро в бік Верхнього і Нижнього Валів)
№ тел. : (044) 425-12-64
Час роботи виставкового центру :
Пн.-Пт. – 10:00 – 19:00 Сб. – 10:00 – 18:00 Нд. - вихідний

З питань акредитації, стосовно отримання фотографій, відео-матеріалів, організації ексклюзивних інтерв’ю, сюжетів, цікавих та корисних матеріалів - звертайтеся до Ольги Музиченко за тел. : 097-98-22-783 або по е-mail : [email protected]