Юлія Васильєва

Бажання бути в мистецтві не такими, як всі, підштовхує людей до створення більших або менших речей, ніж зазвичай.

Тому інколи ми зіштовхуємось з такими явищами як фестивалі, де ліплять небачених розмірів вареник, величезні скульптури, або ж картини, які можна розгледіти через лупу та мініатюрні іграшки…

Юлю Васильєву в дитинстві тато повів у Музей мікромініатюр. Це так захопило дівчину, що вона після цього неодноразово намагалась малювати голкою на розрізаній яблучній кісточці та ліпити малесенькі фігурки з пластиліну. Проте шедевру ніяк не виходило. Тому майстриня покинула цю справу, але вона навіть здогадатись не могла, що ще повернеться до мініатюри.

Згодом почала писати сценарії мелодрам та оповідання в жанрі хорор. Але одного разу натрапила в інтернеті на крихітного в’язаного ведмедика і згадала про свою дитячу мрію. Тому не було навіть сумнівів, що потрібно спробувати. Роздивившись схему уважніше, Юлія зрозуміла, що техніка не така вже складна. Усе було знайоме ще зі школи та з маминих приватних уроків в’язання.

Цього разу, спробувавши плести по схемі, у майстрині вийшов досить непоганий ведмедик. Тому Юлія почала розвиватись у цьому напрямку і нарешті здійснила свою дитячу мрію – створювати мініатюри. Так, крок за кроком, на світ почали з`являтись не лише ведмедики, а й зайчики, собачки та жучки-сонечка.

Майстер : Юлія Васильєва. Фото з експозиції Всеукраїнської виставки в’язання « Тепла осінь » 2016

Майстер : Юлія Васильєва. Фото з експозиції Всеукраїнської виставки в’язання « Тепла осінь » 2016

Процес створення таких іграшок є дуже клопітким та вимагає немало часу й зусиль. Плести треба повільніше і обережніше, при найкращому освітленні, а ще часом підносити виріб ближче до очей. Складність такої роботи полягає в тому щоб не впустити деталь, яку робила, бо потім навряд чи знайдеш. Та ще й деякі деталі такі, наприклад, як очі, доводиться робити самостійно, бо в продажу таких мініатюр не має. Але жодні труднощі не можуть завадити Юлії займатись тим до чого лежить душа.

До речі, такі малесенькі іграшки є цікавим та оригінальним подарунком. Тому якось майстриня подарувала подрузі ноутбук від « Apple », як вона і хотіла. Дуже маленький, легенький і компактний. Розміром із 25 копійок ! Із легкістю та позитивом Юлія взяла участь у Всеукраїнській виставці в’язання « Тепла осінь », і навіть давно загублене сонечко прилетіло на експозицію та зайняло там своє місце.