Софійчина рибка

Чому Софійчина ? Бо Софійка – це маленька дівчинка, з якою я познайомилася однієї літньої п’ятниці. А чому рибка ? Бо рибка – це дуже симпатична іграшка, яку зробила Софійка і сказала, що її рибка схожа на мене.

Уявіть собі традиційну українську світлицю… Простора, гарна кімната ; вишиті рушники ; глиняний посуд ; дерев’яна скриня… Посеред кімнати стоїть величезний стіл, а за ним – купа галасливої дітвори. Всі щось старанно майструють, допитливо звертаючи погляди на усміхнену майстриню-чарівницю. Діткам весело й цікаво, вони щасливі. І не думайте, ця світлиця не з ХІХ ст. Це світлиця Центру української культури та мистецтва, її привітною господинею Долеско Світлана.
А майстриню народної іграшки звати Ольга Мальцева, Галаслива дітвора – учні київської школи №124, і називається все це дійство майстер-класом з виготовлення авторської іграшки.
Пані Ольга займається авторською іграшкою, в якій, за її словами, « повністю збереглися принципи народної ». Така робота не потребує особливих навичок, але обов’язково потрібно знати технологію, і, звісно ж, чи не найважливіший компонент – фантазія.
– Сьогодні ми будемо робити нешиту іграшку з квадрату, – розповідає народна майстриня, – у нас сьогодні рибка !
Коментує Ольга Музиченко, адміністратор Центру Української Культури та Мистецтва :
– Подібні заходи проводяться в нашому Центрі в рамках кожної виставки. Скажімо, навесні у нас була Великодня тематика і на майстер-класі ми займалися виготовленням писанок в різних техніках. Приємно, що ми співпрацюємо зі школами, а тому частими учасниками майстер-класів є діти. Це, до речі, вже не перша наша іграшка. І, забігаючи наперед, відкрию маленьку таємницю : на наших маленьких відвідувачів сьогодні чекає приємний сюрприз : ми будемо робити не лише рибку, а й квіточку з серветки. А допоможе нам у цьому одна з перших учасниць наших майстер-класів, 12-річна Наталя Коркач.
Тим часом заняття розпочалося. Скільки ж захоплення і радості викликає ця цікава справа – створювати іграшку своїми руками ! Слід відзначити, що діти (особливо такого віку – 7-8 років) – найвимогливіша публіка. Їхню увагу легко привернути, а от втримати її практично неможливо. Тому пані Ольга – не просто майстер з народної іграшки, насамперед вона – фея.
Фея, яка може вирішити дитячі проблеми : зав’язати вузлик, зробити рибці гарний хвостик, знайти у рибки нижні плавунці, подарувати очки та ротик. Фея вона ще й тому, що вміє не лише дивувати, а й щиро дивуватися. Вона була зачудована тим, що завдяки непосидючій дитячій фантазії у рибок з’явилися маленькі чубчики, пишні кучері, барвисті стрічечки, намистинки, райдужні хвости і ще багато чого неймовірного.
Після короткої фізкультхвилинки діти взялися за квіточку з серветки, майстерності створення якої навчала Наталочка Коркач – одна з найактивніших відвідувачок майстер-класів, які проводяться в Центрі . Ця робота виявилася не менш захопливою, а результат – не менш феєричним.
Так закінчився майстер-клас. Софійка хотіла подарувати свою рибку мені. Але я сказала, що якщо вона справді так схожа на мене, то нехай залишається у Софійки на згадку про наше знайомство.
незалежний журналіст Леся Сакаль-Лісніченко.