Семінар « Нематеріальна культурна спадщина »

На базі Національної історичної бібліотеки України з 21 по 23 жовтня 2015 року проходив семінар-навчання « Нематеріальна культурна спадщина ».

Організатори події : Український центр культурних досліджень (УЦКД) та Міністерство культури України спільно з Міністерством культури Литви та Міністерством культури Республіки Азербайджан. Інформаційну підтримку надав Центр Української Культури та Мистецтва.
Учасники семінару : Ростислав Карандєєв, заступник Міністра культури України ; Олександр Буценко, директор УЦКД ; Олена Івановська, завідувач кафедри фольклористики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка ; Алла Скорохватова, Генеральний директор Національної історичної бібліотеки України ; Лілія Снігирьова, старший науковий співробітник УЦКД ; Зоя Босик, завідувач відділу регіонального культурного розвитку та народної культури УЦКД ; Валентина Телеуця, завідувач відділу культурної політики УЦКД.

Участь у семінарі взяли представники з Литви та Азербайджану : Віда Сансаускінє, заступник директора Литовського центру народної культури ; Ірена Селікайте, керівник відділу культури і творчості міністерства культури Литви ; Яшар Гусейнлі начальник відділу науки й освіти Міністерства культури Республіки Азербайджан. Модератор семінару – Олександр Буценко, директор УЦКД, експерт Ради Європи з питань культурної політики.

Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО передбачає підвищення рівня знань, а також міжнародну співпрацю задля забезпечення поваги до цього надбання. До цієї Конвенції Україна приєдналась у 2008 році, Законом України « Про приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини » від 06.03.2008 №132.
Основні питання, розглянуті учасниками впродовж семінару : практичне втілення пунктів Конвенції про нематеріальну культурну спадщину ; ідентифікація, фіксація та порядок створення переліків елементів нематеріальної культурної спадщини України.

За словами Ростислава Карандєєва, заступника Міністра культури України, держава повинна вести роботу в культурній галузі у трьох основних напрямках : захист, збереження і розвиток нематеріальної культурної спадщини ; збереження об’єктів історико-архітектурної спадщини ; сприяння організації освітніх програм та обмін досвідом в галузі нематеріальної культурної спадщини.

« Перший організаційний крок – створення сектору нематеріальної культурної спадщини в системі Міністерства культури України. Але зазначаю, що обов’язки держави, які накладає ратифікована Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, майже ніяк не виконуються. Народним мистецтвом займається Національна спілка майстрів народного мистецтва України під керівництвом Євгена Шевченко. Мінкульт десь дотичний до цієї проблеми, але жоден пункт конвенції ЮНЕСКО у цій сфері не реалізований. До речі, мова зазначена в пункті 1 цієї конвенції. То чи підходимо ми до української мови як до джерела нематеріальної спадщини ? » – зазначив Ростислав Карандєєв.

Міністерство культури України 27 липня 2015 року наказом №548 уповноважило Український центр культурних досліджень скласти орієнтовний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. « До національного переліку України включено 6 елементів : опішнянська кераміка, косівська мальована кераміка, кролевецькі ткані рушники, хлібна культура і традиції, петриківський розпис і козацькі пісні Дніпропетровщини », – розповів Олександр Буценко.

Ірена Селікайте, Віда Санкаускінє та Яшар Гусейнлі розповідали про досвід реалізації комплексних заходів зі збереження нематеріальної культурної спадщини у Литві та Азербайджані.

Литва є учасником конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО з 2004 року. Із доповідей гостей з Литви особливо цікавим виявилося те, що в цій маленькій країні існує ціла низка урядових програм щодо збереження культурної та етнічної спадщини.
Положення культурної політики Литовської Республіки, затверджені Сеймом (парламентом) є так званою « Конституцією культури » Литви. Пані Ірена повідомила, які заходи впроваджує держава для популяризації культури Литви. « За ініціативою Сейму 2013-й рік був оголошений « роком говорів ». У Литві існує понад 100 говорів і, як стверджують вчені-мовознавці, вони поступово зникають, зазнають вплив іноземних мов.

А 2015 рік став роком етнографічних регіонів. На 3 000 000 населення Литви діють 400 дорослих фольклорних колективів і 300 дитячих », – каже Ірена Селікайте. За її словами, для заохочення народних майстрів існують спеціальні премії. Раз на рік проводиться нагородження державною премією імені Йонаса Басанавічуса. За ініціативою Центру народної творчості найкращий колектив фольклорної творчості перемагає в номінації « Золотий птах ». Трьом найкращим майстрам народної творчості дарують Золотий вінок, а молодим майстрам-початківцям – Срібний вінок », – зазначила Ірена Селікайте.

Азербайджанська Республіка підписала Конвенцію про охорону нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО у 2006 році. « Завдяки активній роботі, яку ми проводили на державному рівні, 7 об’єктів ми внесли у список ЮНЕСКО. Серед них : медитативний спів мугам, мистецтво народних бардів ашугів, традиційне килимарство, музичний інструмент тар, національний жіночий головний убір кялагаї. До списку об’єктів ЮНЕСКО, що потребують негайного захисту, ми внесли традиційну карабахську гру. Окремо до списку ЮНЕСКО також увійшло свято весни, або Навруз », – зауважив Яшар Гусейнлі.

На даний час Міністерство культури України затвердило форму облікової картки елемента нематеріальної культурної спадщини. Але цього недостатньо для забезпечення повноцінного обліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Тому планується розробити Методичні рекомендації щодо підготовки та оформлення документів про включення елементів нематеріальної культурної спадщини України до списків ЮНЕСКО. Також необхідно затвердити Порядок створення та оновлення переліків елементів нематеріальної культурної спадщини України.