Розвиток культурологічної освіти у незалежній Україні

23 квітня 2015 року пройшла науково-практична конференція.

У рамках « Днів науки КНУКіМ » 23 квітня 2015 року, на кафедрі культурології Київського національного університету культури і мистецтв пройшла науково-практична конференція « Культурні індустрії : теорія і практика в сучасному світі », в рамках якої 23 відбувся круглий стіл. Його тема – « Динаміка розвитку культурологічної освіти у незалежній Україні ».
Організаторами конференції виступили Ірина Перова (доктор культурології, професор, завідувач кафедри культурології КНУКіМ) ; Катерина Гайдукевич (кандидат культурології, доцент кафедри культурології КНУКіМ) ; Світлана Оборська (кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурології КНУКіМ) ; Людмила Карпова (кандидат педагогічних наук, професор кафедри культурології КНУКіМ) ; Людмила Поліщук (кандидат культурології, доцент кафедри культурології КНУКіМ), Марія Співак (методист кафедри культурології КНУКіМ).
Учасниками круглого столу стали науковці й практики соціокультурної сфери, викладачі, аспіранти, студенти КНУКіМ, працівники культурних, соціальних центрів та івент-агенств, менеджери з організації масових свят та культурних заходів, а також студенти.

Під час круглого столу було розглянуто сучасний стан культурологічної освіти Київського національного університету культури і мистецтв, позитивні та негативні сторони навчального процесу, а також сучасний стан та шляхи розвитку творчих проектів, обговорення досвіду праці в подальшому в галузі дозвілля та культури, сучасні тенденції розвитку та шляхи реалізації нових ідей та проектів.

Заступник директора з виставкової роботи КП « Водно-інформаційний центр », Олександр Береговий зазначив, що в культурній сфері всі ми працюємо на відчутті, і тому найчастіше результат залежить від нашого бажання зробити дійсно якісний та цікавий проект, а не лише від матеріальних умов.
Тому культурологи повинні в своїй діяльності постійно шукати нові майданчики для втілення своїх ідей в життя, співпрацювати (наприклад, театри з музеями). Це буде новий формат, який ще більше зацікавить публіку.

А щоб краще розуміти людей, всім необхідно проходити школу життя в університеті, особливо під час навчально-виробничої практики, бо саме там вчать головному – комунікувати з людьми. До того ж, у ВУЗі можуть навчити по-справжньому працювати та робити все для втілення своїх проектів в життя.
Світлана Долеско, Генеральний директор Центру Української Культури і Мистецтва в своїй доповіді щодо досвіду співпраці Центру з Київським національним університетом культури і мистецтв, зазначила, що студентів не потрібно жаліти, їм треба давати якомога більше завдань, які могли б їх розвивати та давати безцінний досвід.
Чудовим прикладом цьому є студенти, які проходять практику в Центрі та розробляють власні проекти. Спочатку вони жаліються, що, вони ніколи такого не робили і придумати нічого не можуть, а потім знаходять ідеї та сили на їх реалізацію, людей, які допомагають їм в цьому.
Світлана Долеско зазначила, що це нелегко, але саме такий підхід дає результати та готує студентів до реального життя, до майбутньої праці, яка буде ще складнішою, аніж практика і де не будуть слухати « цього зробити я не можу ».
Людмила Лебедєва, директор Центру жінок та сімей Шевченківського району м. Києва, своїй доповіді відмітила, що студенти, перш ніж вимагати добру зарплатню, повинні показати свої знання, а якщо їх немає, то треба черпати звідусіль, де тільки з’являється така можливість. Бо для соціокультурної сфери дуже важливо, щоб туди приходили небайдужі люди, які прагнуть робити дійсно якісний продукт, впроваджувати цікаві та оригінальні ідеї в життя, зацікавлювати людей. Тобто, не просто працювати заради грошей, а щиро бажати розвивати культурні проекти, жити ними. І саме такими повинні бути студенти-культурологи.
Практичні поради щодо майбутньої праці та розвитку себе як професіонала в культурно-розважальній сфері надав Максим Цивіна, директор івент-агенства « Civentrum ». Головне – постійно розвиватися, ставати кращим, виконувати роботу на 150 відсотків, не заздрити успішним людям, а переймати їх досвід, постійно вчитися та не боятися ніякої праці, у тому числі і якихось рутинних завдань. І тоді обов’язково все вийде !
Позитивні та негативні сторони самого учбового процесу розбирали випускники та аспіранти кафедри культурології КНУКіМ.

Елеонора Єресько (заступник директора з виховної роботи та соціальних питань у Міжрегіональному центрі ювелірного мистецтва), Аліна Боб (арт-директор ресторану « Шинок »), Артем Ковальчук (менеджер по роботі з корпоративними клієнтами Дитячого міста професій « KidsWill ») відзначили, що кафедра надає дійсно широку базу для навчання та особистого розвитку, але в майбутньому хотілось би ще більше практики та запровадження таких дисциплін, як « конфліктологія » та « менеджмент ». Артем Погорєлов, тренер-інструктор фітнес-клубу « Аватар-спорт », додав, що майбутнім культурологам непогано було б вивчати в університеті географію, бо знань про Україну та світ в молодих спеціалістів часто недостатньо.
Також зі своїми докладами та влучними пропозиціями виступили Дар’я Карякіна (генеральний директор « Аутлук прожект), Юрій Куций (ведучий, режисер масових свят шоу-театру « 1000 і 1 ніч »), Сергій Слободянюк (творчий директор рекламної кампанії « Aqua Communications »).
Усі представлені доповіді підтвердили загальну думку, що культурологічна освіта в Україні розвивається досить динамічно, в нас є велика платформа для нових ідей та підходів до їх реалізації, але потрібно ще більше креативу та досвіду створювати власні, ні на що не схожі, якісні проекти. Нам потрібно не тільки багато знати, а і багато творити та любити свою Справу !

Автор статті : Вікторія Бекешко