Розмова з Майєю Ернст

Розмова про захопливий процес, важливість реконструкції та секрет популярності бісеру

Нещодавно в Центрі Української Культури та Мистецтва відкрилася експозиція бісерних виробів Майї Ернст. Майстриня родом з Дніпропетровська. Пані Майя спеціалізується на реконструкції та відтворенні прикрас з різних регіонів України. Під час розмови ми торкнулися теми важливості реконструкторської діяльності та обговорили секрет популярності в Україні бісерних прикрас.

***

Розкажіть про Вашу діяльність? Що спонукає Вас займатися реконструкцією прикрас?
Це цікава робота. Досліджувати візерунки та поєднання кольорів різних регіонів, прослідковувати те, як розвивалися форми протягом років. Вивчати відмінності матеріалів та композицій прикрас різних поколінь. Я намагаюся відтворювати прикраси з використанням сучасних матеріалів. Це захоплює.

Власне бісероплетінням я займаюся ще зі школи, довго опановувала різні техніки. Пізніше мене зацікавив історичний вимір і я захотіла відтворити гердан за всіма правилами – так, як їх робили колись. Почала досліджувати тему, робила розвідки. Згодом почала пробувати інші форми.

Що приваблює Вас у цій справі?
Подобається процес. Подобається бачити результати своєї роботи, досліджувати прикраси – складати схеми. І потім, коли ти бачиш результат – це неймовірне відчуття.

Відтворення орнаментів – надзвичайно важлива справа. Їх треба тримати в обігу – не дозволяти їм забуватися. У них закладена неймовірна кількість інформації – це ніби різновид поезії.

Якими техніками Ви користуєтеся?
Переважно це сітчасте плетіння. У плані техніки процес не дуже змінився. Але стали іншими матеріали. Зараз використовується зовсім не такий бісер, розширився його асортимент, покращилась якість. Замість бавовняних ниток і кінського волосу використовуються нейлонові нитки.

Як зазвичай проходить робочий процес?
Зазвичай це декілька етапів. Спочатку я досліджую фотографії тієї чи іншої прикраси. Визначаю типи орнаменту, використані кольори. Наразі в мене є велике зібрання фотографій і тому мені є з чим порівнювати нові знахідки. Потім я складаю схему. Зазвичай олівцями на папері. Дуже рідко роблю одразу з фото. Всебічно опрацьовую візерунок, підбираю потрібні матеріали. Справа легша, якщо фото кольорове, у випадку з чорно-білими фото – доводиться вгадувати. Із часом вироблюється певне розуміння градацій сірого. Коли все це зроблено – починаю плести.

Інколи трапляються фото поганої якості. Коли не виходить відтворити на основі інших фото зі спорідненими орнаментами – доводиться комбінувати, домислювати певні елементи.

Чому прикраси з бісеру залишаються важливим елементом культури?
Гадаю, річ в тім, що кожен може їх робити. Це дуже простий і доступний вид прикрас. Матеріали легко знайти, а техніку просто опанувати. Потрібне бажання та час. Ну і звісно – це гарно! Бісерні прикраси поєднуються будь з чим. Пасують до будь-якого одягу.

***
Прикраси, створені Майєю Ернст, будуть експонуватися на другому поверсі Центру Української Культури та Мистецтва до 16 квітня 2016 року.