Перлини самчиківського розпису в Музеї гетьманства !

28 вересня 2015 року відкрилась виставка декоративного народного малярства « Самчиківський розпис – нова перлина Волині ».

Виставка проходить у виставкових залах Музею гетьманства.

Організатори виставки : Міністерство культури України, Музей гетьманства, Державний історико-культурний заповідник « Самчики », ВСМГО « Всеукраїнська рада регіонального молодіжного розвитку та співробітництва », Національна спілка кобзарів України. Інформаційний партнер – Центр Української Культури та Мистецтва.
Гостей вітали директор Музею гетьманства Галина Ярова, а молоді бандуристи на чолі з головою Національної спілки кобзарів України Володимиром Єсипком подарували майстрам-учасникам та відвідувачам мелодійні народні пісні у поєднанні з блискучим акомпанементом бандур.

Самчиківський розпис — це вид декоративно-прикладного мистецтва, яким славиться старовинне село Самчики, що на Хмельниччині. За словами організаторів виставки, це мистецтво повинне стати новим брендом України. Наталія Іванченко, куратор виставки « Самчиківський розпис – нова перлина Волині » зазначила : « У 2011 році я вперше побачила зразки цього розпису в Державному історико-культурному заповіднику « Самчики ». За ініціативою Міністерства культури України було вирішено зробити мистецьку акцію і показати дивовижні твори всій Україні. Старт – це виставка у Музеї гетьманства. Далі – Харків, Запоріжжя та Житомир. У листопаді планується провести виставку в Краматорську ».

На виставці в Києві представлені мальовки знаних майстрів самчиківського розпису, а саме : Олександра Пажимського, члена Національної спілки художників України, Заслуженого майстра народної творчості України ; Юзвука Михайла, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України ; Віктора Раковського, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України ; Сергія Касьянова, народного майстра. Окрім мальовок, майстри привезли колекцію гіпсових тарелей, розписаних Віктором Раковським, вишиті чоловічі та жіночі сорочки Південно-Східної Волині, а також рушники із фондів заповідника « Самчики ».
У такому вигляді самчиківський розпис дійшов до нас завдяки зусиллям творчого об’єднання любителів мистецтва « Факел », заснованого у 1964 Олександром Пажимським (пізніше спілка отримала назву « Просвіт »).

Він відтворив цей стиль народного малярства у 60-х роках ХХ століття. Копіював місцеві народні малюнки, вивчав колористику, підбирав фарби. Традиційний настінний розпис пан Олександр доповнював образами молодих козаків та чарівних дівчат, птахами та навіть зображеннями гетьманів і Козаків-Мамаїв. « Окрім розпису, ми також займаємося краєзнавством. А ця наука потребує вивчення народного мистецтва. Трапилась мені колись книжка про Олену Пчілку, матір Лесі Українки. Вона збирала зразки декоративних розписів регіонів України, також досліджувала й розпис Старокостянтинівщини (Південно-Східна Волинь). Користуючись її досвідом, у 1959 році, одразу після служби в армії, я почав шукати розписані скрині. Уважно придивлявся до селянських хат та ужиткових предметів. Вивчав кожен мазок », – пояснює Олександр Пажимський.
Наразі керівником народної студії « Просвіт » є Михайло Юзвук.

Він зазначив, що студія налічує понад 16 майстрів декоративного розпису та художньої вишивки.
До експозиції увійшли й вишиті рушники майстрині Оксани Корнійчук. « Як бачите, я стою у традиційній волинській вишиванці. Це пані Оксана для мене вишила, – жартує Михайло Юзвук. – Орнаменти самчиківського розпису легко можна перенести на килими. Успішно це вдається килимарю, члену Національної спілки художників України Борису Шнайдеру ».
Усі бажаючі під час відкриття виставки « Самчиківський розпис – нова перлина Волині » спробували власноруч створити кальовки, під час майстер-класу з техніки самчиківського розпису від Віктора Раковського. Він є директором Самчиківської дитячої художньої школи традиційного народного декоративно-прикладного мистецтва.
Виставка триватиме до 11 жовтня 2015 року в Музеї гетьманства в Києві за адресою : вул. Спаська, 16-б (ст. м. Контрактова площа).

Фото надані Богданом Пажимським.