Оксана Тихоненко

Рукоділля завжди було поширеним заняттям. Але в сучасному світі це перестало бути необхідністю, адже практично будь-який предмет одягу або аксесуар можна зробити машинним способом, на фабриці. Проте, незважаючи на це, багато жінок шиють, вишивають або в’яжуть.

Адже це чудове заняття для самовираження і своєрідний спосіб медитації. Це те, що дозволяє нашому розуму приходити в спокійний стан у той час, коли наші руки працюють. Іноді рукоділля – це не просто хобі, а поклик душі. Якщо людина створена для в’язання, то вона обов’язково до нього повернеться.

Оксана Тихоненко навчилась в’язати у шкільні роки, проте це не стало її улюбленою постійною справою. Знову займатись рукоділлям майстриня почала вже, як вийшла заміж, тому що було багато вільного часу. Але все змінилось після народження дітей : з домашніми турботами не було коли й присісти, не те щоб в’язати. Лише тоді, коли діти трохи підросли, сестра майстрині попрохала зв’язати шапочку донечці.

На жаль, виріб був завеликим, але його продали іншій матусі. Так виникла ідея шити на замовлення. Із часом Оксана почала вдосконалювати свою майстерність. Тому зараз вона в’яже сукенки, кофтинки, болеро, шапочки, шляпки, пінетки, шортики, топи, сумочки тощо. До кожної своєї речі майстриня ставиться як до маленької дитини, тому вкладає в них всю свою душу. Це дає їй впевненість у тому, що одяг для малечі буде гріти їх маленькі серця, і це тепло вони даруватимуть своїм рідним.

Майстер : Оксана Тихоненко. Фото з експозиції Всеукраїнської виставки в’язання « Тепла осінь » 2016

Майстер : Оксана Тихоненко. Фото з експозиції Всеукраїнської виставки в’язання « Тепла осінь » 2016

Створення в’язаних речей Оксани є дуже цікавим процесом. Починається все з того, що майстриня шукає в інтернеті те, що їй потрібно, додає щось свого, а в результаті виходить абсолютно відмінна річ від тієї, яка планувалась. Проте це не засмучує ні в’язальницю, ні замовника. Добре, коли рідні не лише хвалять, а й критикують. Це дає можливість краще побачити свої помилки та їх виправити. Тим самим, удосконалити свої вміння. Таких критиком для Оксани є її чоловік, який чесно говорить, що йому не подобається у виробі. Він завжди завжди підтримує її та хвалить.

Майстриня взяла участь у виставці « Тепла осінь » в Центрі Української Культури та Мистецтва і вдячна, що їй випала така можливість. Адже вона змогла показати свої роботи людям і побачити як працюють інші майстри. Також вона отримала багато незабутніх емоцій та незамінний досвід.