Ми – бойчуківці !

Виставка об’єднала роботи студентів Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука.

Цього вечора Центр Української Культури та Мистецтва перетворився на справжнє містечко майстрів — молодих, обдарованих, зі своїм неповторним почерком. Такій концентрації робіт на один квадратний метр міг би позаздрити будь-який творчий ярмарок чи мистецький вернісаж : полив’яна кераміка найфантастичніших форм, скульптури з глини, дерев’яні діжечки й кухлі, прикрашені різьбленням, авторські ювелірні прикраси, витончений батик,сучасні ікони та живописні портрети.

Усі ці види мистецтва такі різні, проте майстри-студенти почуваються єдиною родиною. І це не просто красиві слова — бойчуківців об’єднує не лише славетна історія їхньої Аlma mater і бажання плекати й примножувати давні традиції українського автентичного мистецтва. Усі ці хлопці та дівчата з палаючими очима та виром яскравих ідей в голові ніби мають один спільний успадкований з покоління в покоління ген — непересічного таланту, який потрібно плекати, розвивати та випускати у широкий світ...
« Наші студенти приходять вже талановитими, - переконаний ректор Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Ринат Салімов.
 Завдання ж викладачів - не задмухати ту божу іскру й зробити так, щоб вона розгорілася ще потужніше. А для цього потрібно вийти за рамки інститутської майстерні й навіть за рамки країни. Сьогодні наша молодь вчиться у Норвегії, ведуться переговори щодо навчання в Італії. Втім, я переконаний : наші таланти все одно на голову вищі від закордонних ».

« Парадоксально, але вузи, котрі роблять величезний внесок у збереження української культури, - фінансуються значно гірше, аніж юридичні чи економічні, - долучилася до розмови Генеральний директор Центр Української Культури та Мистецтва Світлана Долеско.
 Втім, саме такі виставки вкотре переконують персічних українців : треба ходити у музеї та виставкові зали. Це є по-справжньому модно для освідченої й духовно багатої людини ».

Вразили студенти й адміністратора Центру Ольгу Музиченко : « Свою родинну згуртованість студенти продемонстрували ще під час облаштування виставки. Вони так дружно працювали, так злагоджено розвішували картини та розставляли експонати, що я й на собі відчула гармонію, яку вони випромінюють ».

Взагалі, роботи бойчуківців- надзвичайно емоційні. Приміром, барвиста картина Олени Пронькіної « Пробудження », викликає щиру усмішку. Ще б пак ! Адже коли музиканти грають запальні мелодії на самісінькому даху будинку, усім мешканцям не до сну...
Керамічні скульптури Дмитра Носка з промовистою назвою « Архаїчні мотиви » дивують незвичним поєднанням образів та фактур та налаштовують відвідувачів на філософський лад. Може усі ми висимо, як ляльки, на мотузочках долі. Висимо, доки поступово наповнюється мудрістю глечик нашого життя...

Ну а настінні глиняні маски-стилізації на тему диких тварин від Світлани Шоломицької нагадують нам, що в кожній людині може раптом прокинутись чи то первісний мисливець, чи то невихований неандерталець.

Натомість, авторські намиста, сережки, каблучки та масивні кольє з посрібленого метал, прикрашені камінням та емалями, цілком здатні перетворити, хоча б подумки, жінок на величних та гордовитих королев. Чому ? Мабуть тому що носити їх потрібно з особливою гідністю.

Не хочете бути королевою, станьте чарівною незнайомкою, котра кокетливо визирає з-за напівпрозорої ширми, в якій Марія Ползунова майстерно поєднала дерев’яний каркас та легкий, мов крильця метелика, батик.

Отож, приходьте на виставку, роздивляйтеся, надихайтеся. Упевнена, для кожного тут знайдеться робота, співзвучна його настрою. Бо палітра талановитого митця така ж розмаїта, як і палітра наших почуттів...

Текст : Божена Добжанська, журналіст.
Фото : Плиско Олексій, Центр Української Культури та Мистецтва

Більше фотографій з відкриття Ви можете переглянути ТУТ...