Імпресіонізм і народне малярство Тетяни Кобзар

Художнє мистецтво Тетяни Кобзар принесло квітучий настрій весни і кохання на київський Поділ, у Центр Української Культури та Мистецтва.

Виставка творів мисткині має назву « Золота пора » та відкрилась 17 лютого 2015 року. На полотнах Тетяни Кобзар зображена частинка золотої пори в житті людини – пори юності, закоханості. Молода пара – Петро і Наталка сидять у квітучих садочках, на деревах і насолоджуються солов’їним співом.

Тетяна пояснює : « Коли малюються народні картини, душа співає. Мої картини невід’ємні від природи і звучать у душі мелодією весни ».
У мистецьких колах Тетяна Кобзар відома як художниця жанру народної картини. Але їй вдалося зробити перехід від « народності » до імпресіонізму, французького шарму, виплеканого в полотнах Едуарда Мане, Ван Гога, Ренуара... З цього приводу Тетяна зазначає, що справжній художник нескінченно шукає новий подих. Мистецтво – то є річка. Зупиниться течія – висохне ріка.

До Центру Української Культури та Мистецтва Тетяна привезла серію картин з « танцюючими » квітами, виконаних у стилі імпресіонізм. Якщо стати навпроти цих картин і придивитися уважно, то можна побачити, що в кожному мазкові є сплеск емоцій і почуттів. Квіти не є статичними, вони танцюють під музику кольорових плям і яскравих барв.

Феєричні і казкові квіти Тетяна Кобзар вигадує сама. « Я надзвичайно закохана у квіти, сама вирощую їх і дуже люблю. На нашій сільській садибі в Полтавській області я збираю різні сорти квітів », – каже художниця.
Як зазначає Тетяна, за характером їй більш до вподоби імпресіонізм, через те, що вона волелюбна людина, а народне малярство дуже дисциплінує, адже народні мотиви треба малювати чітко, продумано і зважено. Народне малярство з імпресіонізмом поєднує служіння красі. Художник намагається відтворити в картинах свій темперамент, тому кольори або пастельні, або відверто яскраві колоритні – стверджуючі і життєрадісні, як у пані Тетяни.

Раніше народну картину малювали непрофесійні художники. Тетяні Кобзар вдалося поставити народне малярство на професійну основу. Закони композиції і кольорознавства, знання перспективи чітко простежуються на картинах художниці поруч із казковістю й українськими традиціями.
Оскільки Тетяна їздить з виставками по всій Україні, вона стверджує, що в регіонах існує значна відмінність у сприйнятті народного малярства. На Західній Україні зображують геометричні форми, як-то у гуцульських вишиванках. На Полтавщині ж поважають реалістичний, а не народний живопис. Ставлення до майстра народного малярства на заході України більш поважне, ніж у центральних та східних регіонах.
Тривалий час Тетяна зі своїм чоловіком, художником-пейзажистом Миколою Мещеряковим прожили в сільській хаті-мазанці, яку топили дровами. На тлі живописної природи, в українській хаті Тетяна і створила справжні шедеври народного живопису.

Тепер ці роботи визнані усіма мистецтвознавцями України. По всій Україні її раді вітати в галереях і музеях. Разом із чоловіком пані Тетяну запрошують на виставки до Києва, Львова, Коломиї, Івано-Франківська, Кіровограда. « У нас немає автомобіля на перевезення робіт. Чоловік бере мої картини й везе на виставку. Він вірить у мене як ніхто у світі », – зізнається художниця. Проректор Львівської національної академії мистецтв, відвідавши виставку художниці в Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, зауважив, що картини Тетяни Кобзар гідні називатися народною картиною ХХІ століття.

Переглянути відеорепортаж
Переглянути загальний фоторепортаж
Книга відгуків