Єдина творча родина (« Кольорове коло »)

20 лютого 2019 рік
сайт Я-UA

У Центрі української культури та мистецтва пропагують творчість як відомих митців, так і аматорів. Нещодавно тут відкрили виставки « Зима у вікні » та « Кольорове коло ».

У Центрі української культури та мистецтва пропагують творчість як відомих митців, так і аматорів. Нещодавно тут відкрили виставки « Зима у вікні » та « Кольорове коло ».

Виставка живопису « Зима у вікні » присвячена 60-річчю факультету теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури України. Експозиція відображає красу зимових краєвидів на полотнах відомих митців Л. Вітковського, В. Гуріна, І. Пилипенка, І. Тихого, І. Штільмана, Т. Яблонської та інших.

Холодні та сонячні, затишні й оптимістичні відтінки зими художники назавжди зберегли у своїх картинах. Ці роботи допомагають поринути в атмосферу спокою, тиші і затишку.

Зимовий Київ представляють роботи К. Трохименка « Зимовий вечір у Лаврському заповіднику » (1960), І. Штільмана « Сонячний день на старому Подолі » (1950), Л. Вітковського « НАОМА взимку » (1966). Вражають різнобарв’ям кольорів пейзажі « Зима » В. Гуріна (1980), « Біля дитячого садка » Т. Яблонської (1960), « Сіно возять » І. Тихого. Замам’ятовується портрет « Галя з Седнєва » (1977), створений В. Виродовою-Готьє.

Якщо виставка « Зима у вікні » представляє картини знаних майстрів, то інший проект популяризує творчість художників-аматорів різних поколінь, учасників фестивалю образотворчого мистецтва « Кольорове коло ».

У виставковій залі представлені понад 100 творів живопису, графіки та скульптури. Експозиція знайомить з роботами художників, які розпочали свій творчий шлях у ХХ столітті й зараз продовжують активну мистецьку працю. Для них творчість — форма буття, сенс життя, засіб спілкування зі світом.

Поруч — роботи юних митців, дітей ХХІ століття, які тільки починають пізнавати сучасний світ з його проблемами і радощами. Та до якого б покоління не належали митці, в усіх їхніх роботах відображена висока гармонія всесвіту. А чарівна рушійна сила мистецтва об’єднує їх в єдину творчу родину.

Ольга Когут — заслужена артистка України. Працює в Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки, знімається в кіно. Лауреат першої премії конкурсу « Коронація слова » 2007 року в номінації « Кіносценарії ». Знаходить себе в різних жанрах образотворчого мистецтва. Тонкий гумор присутній у картинах пані Ольги « Сніг пішов », « Мені на страшно », « Мммм… так », « Гріха не буде », « Циркова собака Жужа ».

Олександр Муратов — кінорежисер, письменник, художник, журналіст. Зняв 20 художніх фільмів на Кіностудії ім. Олександра Довженко. Найвідоміші з них : « Гуси-лебеді летять » за М. Стельмахом, « Золотий ланцюг » за романом О. Гріна, трилогія за творами М. Хвильового, « Татарський триптих » за новелами М. Коцюбинського. Протягом останніх 15 років видав 8 книжок прози, одну книжку власної та одну перекладної поезії. Наразі готує велику виставку, присвячену кримським татарам. Подорожі світом надихнули Олександра Муратова на створення колажів « Японія », « Дві королеви. Велика Британія », « Грузія », « Далай-лама ».

Як зізнався Євген Вассерман : « Глядачам може здатися, що мої роботи зроблені різними людьми. Це помилка. У пошуках засобів вираження я змінюю і фарби (олія, гуаш, акварель, туш вугілля…), і основу (папір різний, картон, фетр та інші). Намагаюся не бути схожим на самого себе. Що стосується скульптур — тут той же підхід. Це і дерево, і мармур, і камінь, і цегла, і кістка. За найскромнішими підрахунками загальна кількість моїх робіт — понад 500 ».

Оригінальність притаманна гіпсовим скульптурам Євгена Вассермана « Сільніше смерті », « Едіт Піаф », « Думи мої, думи », « Мікеланджело », « Ван Гог ». А творчість Олександра Гербанєвського (1939−2001) представлена портретами « Мати, що годує », « Автопортрет », « Портрет з дружиною », « Алла з книгою », які він створив олівцем. Також виставка знайомить з доробком вихованців народного фотоклубу « Ікар », арт-центру з Ірпені, центру естетичного виховання « Гармонія ».

Едуард ОВЧАРЕНКО

Матеріали сайту Я-UA

Детальніше про виставку