Березнюк Тетяна Олександрівна

« Професія викладача є нелегкою, вона завжди потребує розвитку та самовдосконалення »

Це постійні підготовки до лекцій та практичних пар, написання навчальних програм, опрацьовування інформації для покращення знань та зацікавленості студентів. Разом із тим, бути викладачем – це постійно рухатись вперед !
Мені пощастило поспілкуватися з асистентом (по сумісництву – випускницею 2016 р.) кафедри музеєзнавства та експертизи історико-культурних цінностей Київського національного університету культури і мистецтв Тетяною Олександрівною Березнюк.
Стати експертом у галузі мистецтвознавства не було її мрією. Тут важливу роль відіграв випадок, і вона потрапила на цю спеціальність за результатами ЗНО. Але провчившись два роки, зрозуміла, що хоче працювати та розвиватись у цій сфері, адже бачить перспективи. Під час навчання на магістратурі, Тетяна Олександрівна працювала в Національному банку України. Та її бажання піти на навчання до аспірантури було сильнішим, аніж зустріч іноземних делегацій та розповіді про історію українських грошей. Так і почалась її викладацька діяльність.
Більшість свого часу Тетяна Олександрівна витрачає на роботу, а також, на написання дисертації. Тому вона сміливо й впевнено сказала, що живе своєю роботою : « Я щаслива, що мені подобається ! ». Кафедра, на якій викладає, готує фахівців-практиків гуманітарного напрямку в царині музейної та пам’яткоохоронної діяльності.
Теоретична підготовка обов’язково підкріплюється практичними заняттями. Кафедра музеєзнавства та експертизи історико-культурних цінностей включає в себе різноманітні види експертиз : творів образотворчого мистецтва, рідкісних книг, археологічних колекцій, грошей. Проведення експертиз вимагає від викладача якісної фахової підготовки та потребує співпраці з іншими установами. Серед них – Експертно-криміналістичний центр МВС України. Тетяна Олександрівна викладає експертизу нумізматичних колекцій (експертиза грошей) та музейний менеджмент.
Скільки корисної інформації може розповісти викладач студентам у межах цих навчальних дисциплін !!! Але існує певний стереотип, що викладач – це невдячна професія… У відповідь на це, Тетяна Олександрівна стверджує : « Ні, зовсім з цим не погоджуюсь ! Ти отримуєш набагато більше ! Це задоволення та постійне спілкування зі студентами ! ».
У ході нашої розмови відчувалось, що вона всю себе віддає студентам : « Для мене важливе таке спілкування, тому що ми зі студентами на одному рівні ! Це дуже класно ! Із одного боку, ти їм даєш щось нове, а з іншого – вони допомагають тобі навчитись чомусь новому ! ». Тетяна Олександрівна зізналась, що неймовірно любить своїх студентів : « Ми на зв’язку 24/7, ми плануємо наше дозвілля, вирішуємо проблеми, допомагаємо один одному ! »
Студенти тримають її в тонусі та мотивують рухатись вперед ! А вона ж, у свою чергу, ділиться досвідом та скеровує студентів розвиватися й набувати практичних навичок. Адже важливо залучитись підтримкою свого куратора. Наприклад, разом із ними пише тези доповідей, які потім друкують у збірниках матеріалів конференції, після прочитання яких Тетяна Олександрівна неймовірно горда та щаслива за своїх студентів !
За свою молоду викладацьку кар’єру, вона допомогла багатьом із них : десь підтримала словом чи порадою ; підказала, як впоратись із навчальною програмою ; провела дозвілля разом зі своєю групою, що посприяло зростанню командного духу групи. Тетяна Олександрівна навчає свої студентів допомагати один одному та працювати пліч-о-пліч : « Найбільша нагорода – якісна комунікація. А хороша взаємодія – найкраще, що може бути ! »

Альона Кугук, студентка ІІ курсу Київського національного університету культури і мистецтв.

Фото надані Березнюк Тетяною Олександрівною