Археологічні будні студентів-музеєзнавців

Як тільки на вулиці починає панувати літо, то душа відразу вимагає пригод.

Але є такі справи, які потрібно обов’язково виконати. Особливо, якщо ти студент і в тебе запланована літня практика. Ця стаття про захопливу практику, сповнену літньої археологічної романтики, нових знань та знайомств…

Отож, цьогоріч студенти Кафедри історії України та музеєзнавства Київського національного університету культури і мистецтв вирушили у місто Вишгород Київської області, аби долучитись до роботи Вишгородської археологічної експедиції Інституту археології України.

Протягом двох липневих тижнів практиканти-музеєзнавці намагались не витрачати час дарма : крок за кроком відкривали для себе суть археології. Також вони заповняли щоденники практики, аби запам’ятати всі ті нові знання, які їм передали їх наставники.

Коли студенти прибули на досліджуваний об’єкт, їм відразу показали, як користуватись головним знаряддям праці археолога – лопатою. Можна лишень уявити собі, як дівчатам було не солодко в перші миті. Але, попри всі труднощі, вони змогли приручити цей інструмент і завзято працювали на рівні із хлопцями.

У стародавньому Вишгороді активно розвивалось гончарне виробництво, тому серед знахідок найбільше кераміки. Дуже вагомою знахідкою став гончарний горн. Ще восени 2013 року було знайдено кут паркану і шматок садиби.

І тільки тепер з’явилась можливість дослідити цю ділянку повністю. Насьогодні виявлена майже вся давньоруська садиба. До більш рідкісних артефактів можна віднести елементи старовинних браслетів, поясів, адже на поселеннях, зазвичай, вони майже не зустрічаються.

Керівником практики від університету був відомий археолог, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології, доцент КНУКіМ, Пустовалов Сергій Жанович.

Студенти дуже поважають свого викладача, адже він має величезний досвід і залюбки ділиться ним. Ось що розповіла одна зі студенток : « Коли ми знаходимо якийсь глечик, він допомагає визначити дату, певні особливості, а також розповідає, як потрібно працювати на таких розкопках ».

Важко передати словами той захват, з яким усі студенти розповідали про свої враження від розкопок : очі горять, енергійна жестикуляція, швидка мова. Студенти дійсно насолоджувались кожним днем практики.

Ні палюче сонце, ні нав’язливі дощі не змогли завадити майбутнім музеєзнавцям-історикам осягнути тонкощі археології. Бажаємо, щоб в і майбутньому їх науково-практична праця була такою ж корисною та захоплюючою !

Марія Лукашук.