Альона ЧЕ

Ніколи не пізно дізнаватись щось нове. Людина вчиться все життя. Вподобання завжди змінюються, і ніколи не знаєш, чим ти займатимешся вже завтра або через рік.

Процес навчання можна порівняти з дряпанням на гору : чим вище ти піднімаєшся, тим ширшим стає твій горизонт знань. І тим більше недосяжного ти для себе бачиш. Адже, за черговою скелею на тебе чекає новий краєвид. Іноді ти навіть не здогадуєшся, що на вершечку тієї гори буде щось нове, тобі зовсім незнайоме. Можливо, ти навіть не знаєш навіть про гору, яка в тебе за спиною. Просто обернись.

Так само сталося й із Альоною Че, якій одного разу подарували незвичайний подарунок – 4 клубки королівського кід-мохеру. Її це, звичайно, здивувало, аж поки вона не взяла нитки до рук. На дотик це були неймовірні відчуття ! Це дало дівчині поштовх для того, щоб піти на курси, навчитись в’язати і зробити з подарованого мохеру щось особливе. На цьому Альона не зупинилась, а продовжила розвиватись в цьому напрямку.

Майстер : Альона ЧЕ. Фото з експозиції Всеукраїнської виставки в’язання « Тепла осінь » 2016

Майстер : Альона ЧЕ. Фото з експозиції Всеукраїнської виставки в’язання « Тепла осінь » 2016

Ця справа стала покликанням душі та серця. Тепер майстриня має можливість дарувати тепло своїх рук не тільки собі та близьким, а й своїм клієнтам. ЇЇ покупцями є як жінки, так і чоловіки будь-якого віку.
Для своїх виробів Альона використовує нитки спокійних кольорів. Одяг створює найчастіше однотонний. Особливістю стилю майстрині є те, що деякі вироби – трансформери. Також вона звертає увагу на якість і вважає це великою перевагою свої творінь.

Як тільки майстриня дізналась про першу виставку в’язання в мистецькому форматі – « Теплу осінь », яку започаткував Центр Української Культури та Мистецтва – одразу відчула нестримне бажання взяти в ній участь.

Адже це нові можливості й шанс, що твої твори побачать більше людей. Твоїми в’язаними речами зацікавляться і з`явиться бажання їх придбати. Проте майстриня вважає, що її роботи занадто вирізняються, і тому деякі відвідувачі, можливо, не готові до стилю Альони. Вона не побоялась нового. Навчилась в’язати. А тепер дарує частинку своєї душі людям, які носять її одяг. Ті, у свою чергу, діляться теплом з подвійною віддачею, надихають майстриню новими ідеями та додають сил.