Виставка « Zincir. Ланки пам’яті »
Організатори : Центр Української Культури та Мистецтва, Центр культури та ремесел « Тамга » ; Центр фольклору та етнографії, кафедра фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
На виставці були представлені роботи кримськотатарських майстрів, що знаходяться в приватних колекціях Києва, а також фотографії кримськотатарського фотохудожника, який виступає під псевдонімом BAYKUŞ.
Ця виставка – продовження проекту кримськотатарської культури « Zincir » « Зінджир », в рамках якого в Києві проходять мистецькі виставки. « Zincir. Ланки пам’яті » вперше об’єднає декоративно-прикладне мистецтво і сучасну фотографію.
Експозиція складалась із понад 100 витворів кримськотатарського декоративно-прикладного мистецтва : керамічних панно, килимів, батик-панно, настінних тарелей, кавових столиків, різьби по дереву, фігурок людей у народних костюмах та іграшок.
Zincir (Зінджир) з кримськотатарської означає « ланки », тобто як ланки одного ланцюга. Ланки, які пов’язують Україну зі східними мотивами. « Зінджир » – це маніфестація глибокої любові до своєї землі, це відгомін болю дивовижного народу, який зберігає відданість корінній культурі. « Zincir » у Києві – це визнання вірності тій дружбі – старій, як світ, дружбі, яка склалась між кримськотатарським та українським народом.
Автори робіт – учасники творчого об’єднання « Чатиг-Даг », керівником якого є Мамут Чурлу, кримськотатарський художник-мистецтвознавець. Серед них : Айдер Асанов, Ельміра Сейт-Аметова, Рустем Скібін, Ельдар Гусейнов, Ельміра Асанова, Руслан Денислямов, Марина Курукчі, Зера Аблязісова, Юлія Тулупова, Гульнара Негляденко, Сабріє Еюпова, Абдюль Сейт-Аметов, Хатідже Юнусова, Ірина Ушакова, Ельвіра Османова, а також графік Амет Сейт Аметов.
Друга частина виставки – фотографії кримського фотохудожника, який виступає під псевдонимом Baykuş. На фотографії відображені події 1987 року у Москві. У тому році кримські татари зібралися у Москві зі всього СРСР вимагати повернення на історичну Батьківщину.
Отже, кримськотатарські майстри завітали до Києва, щоб познайомити нас, українців зі своєю культурою. Скажімо так : не культурою, а цивілізацією. Чому тут вжито таке глобальне слово « цивілізація » ?
Тому що звучить вражаюче, аніж просто культура і далі буде аналіз цивілізаційної антропології Мірабо та Гантінгтона... Жарт, бо насправді кримські татари – нащадки тюркських племен. Для культури східних народів, як то тюрків, персів, узбеків та інших представників Сходу та Азії характерне « виразне мистецтво ». Араби люблять мистецтво художнього письма.
Виводячи каламом (це така очеретяна паличка із загостреним кінцем) в’язь, вони створюють дивовижні речі. Перси теж приєдналися до мистецтва каліграфії. Візьміть фото оригіналів поеми Фірдоусі « Шах Наме » і ви зрозумієте, про що мова. Гостре та витончене, як кінчик каламу, почуття життя поєднується із грубим деспотизмом. Релігія теж пришиває клаптик до східного строкатого килима життя східних країн.
Східна культура – таємнича кімната для європейців. Україна виграла, бо вона ближче до культури Сходу, ніж інша Європа. Ану, пригадайте, де в Берліні робили виставку майстрів з Криму ? Можливо у Франції – « матері мистецтва і моди » ?
А тепер знову згадаємо про Ланцюг. Які образи та уяви виникають у вас, коли ви чуєте це слово ? Брязкіт, присмак іржавого металу на яснах та підвал із невільником. Ще пригадується залізне єднання усіх складових ланок. Одна ланка стирається, ланцюг розпадається…
Перенесемо цей символ у мистецтво. Кримськотатарський орнаментальний декор – дуже вдалий приклад.
Головна ланка кримськотатарського декорного ланцюга – орнамент. Він відображає матеріал та форму речей з реального світу за допомогою геометричних фігур. З окремих фігур збирається композиція, вона доповнюється чарівливими східними барвами. Кольори привабливі і водночас різкі, як лезо тюркського ятагана. Без геометричних форм нема на що виливати барви. Без барв і кольорів не можна побачити форми. Виходить, що орнаментальне мистецтво – гармонічний ланцюг, в якому важлива кожна ланка, навіть найтонша.
Адреса Центру Української Культури та Мистецтва :
Україна, м. Київ, вул. Хорива, 19-В
ст.м. « Контрактова площа » (вихід з метро в бік вулиць Верхній і Нижній Вал)
www.dolesko.com
Із питань отримання фотографій, відео-матеріалів, організації ексклюзивних інтерв’ю, сюжетів, цікавих та корисних матеріалів – звертайтеся до Ольги Музиченко за тел. : 097-98-22-783 або по е-mail : [email protected]
Події під час виставки
12 novembre 2014 | 18:00 | Відкриття виставки Zincir. Ланки пам’яті. |