Виставка Петриківського розпису Марфи Тимченко

Facebook Twitter Google+ Linkedin

Експозиція представила картини Марфи Тимченко – широко знаної майстрині декоративного малярства, членкині Національної спілки художників і Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Народного художника України, першої лауреатки Премії імені Катерини Білокур і володарки найпрестижнішої державної нагороди – Національної премії України імені Тараса Шевченка. Більше восьми десятиліть вона плідно порала мистецьку ниву. Творчість майстрині відома не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу, де експонувалися її роботи.
У своїх живописних полотнах вона розвивала унікальний орнаментальний стиль, створений не одним поколінням народних майстрів рідного їй старовинного села Петриківка, що на Дніпропетровщині – петриківський декоративний розпис. Марфа Тимченко розвивала його у своїх декоративних розписах, фарфорових витворах, живописних полотнах.
Народилася майстриня в Петриківці в 1922 р., малювала з раннього дитинства. Навчалася Марфа Тимченко в початковій сільській школі, де її вчитель із малювання і креслення, сільський інтелігент О. Статива розгледів у дівчинці неабияке обдарування.
У 1936 р. навчалась у Петриківській школі майстрів декоративного малювання, в Тетяни Пати, українського майстра народного декоративного розпису, заслуженого майстра народної творчості України, від якої веде свій родовід плеяда прекрасних майстрів Петриківки. Вона допомогла розкриттю таланту майбутньої широко знаної художниці. А в 1938 р. Марфу Тимченко направили на навчання до м. Києва у школу майстрів народної творчості. Із 1954 р. постійно, протягом 23-х років, працює на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі.
Паралельно з роботою над фарфором Марфа Тимченко багато працювала й у станковому розписі. Великий вплив на зміни в її станкових речах мала робота у творчій групі живописців, що в 1972 р. працювала в Будинку творчості Спілки художників у Седневі на Чернігівщині.
Коли у 1980-х рр. художниця стала працювати тільки у станковому живописі, остаточно залишивши роботу з фарфором, поступово відбулися значні зміни в її образно-пластичному мисленні. З’явилась певна розкутість, розширилась імпровізаційність, набула подальшого розвитку своєрідність її пейзажного живопису. Інтерпретація природи, яку Тимченко боготворила як пантеїст, у неї дещо наївна й водночас казково-декоративна. Саме з народної синкретичної свідомості випливають її живописно-пластичні міфологеми України як розкішного і щедрого краю. Сільська природа у творах Тимченко незмінно сприймається квітучою, плодоносною.
Творчість Марфи Тимченко була безперервною і тривала до останніх днів її життя, вона створила сотні квіткових і сюжетних композицій на папері, картоні, порцеляні та полотні, спільною рисою яких є витонченість малюнка, відчуття ритму та композиційна довершеність..
Творча діяльність Марфи Тимченко – унікальне явище у мистецтві народного живопису. Із одного боку, майстриня сповідувала традиції народного орнаментального мистецтва, з іншого – середовище професійних художників, в якому жила і працювала, сприяли народженню унікального явища в її творчості.

Адреса Центру Української Культури та Мистецтва :
Україна, м. Київ, вул. Хорива, 19-В
ст.м. « Контрактова площа » (вихід з метро в бік вулиць Верхній і Нижній Вал)
www.dolesko.com

Із питань отримання фотографій, відео-матеріалів, організації ексклюзивних інтерв’ю, сюжетів, цікавих та корисних матеріалів – звертайтеся до Ольги Музиченко за тел. : 097-98-22-783 або по е-mail : [email protected]