Виставка «Ось нове все творю»

Facebook Twitter Google+ Linkedin

Новий рік в житті людини є своєрідною точкою відліку – спливає у небуття один період життя і розпочинається інший, повний нових сподівань та надій на краще. Тому не випадково 2015 рік розпочався виставкою ікон «Ось нове все творю» від іконописної майстерні «Небо на землі».
До експозиції увійшло близько 50 робіт у різноманітних техніках: від традиційної яєчної темпери до мозаїки та гарячої емалі. Також відвідувачі побачили розписаний мармур та зразки справжніх фресок.
Складними за виконанням є ікони в техніці гарячої емалі, на мідних пластинах. Щоби створити їх, потрібно перетерти скло в порошок, розплавити і нанести на пластини з міді. Після цього ікона запікається в печі під температурою від 500 до 800 градусів. Куратор виставки, Марія Павелко, зізнається, що це робота для сильних чоловіків.
Перлиною експозиції миколаївські майстри вважають «Тайну вечерю» – роботу, що поєднала в собі глибокий зміст цього сюжету, осмислений багатьма поколіннями християн та незвичні для іконопису матеріали – гарячу емаль, кольоровий метал.
Майстерня «Небо на землі» заснована у 2004 році в місті Миколаєві. Майстри практикують різноманітні живописні техніки, поєднуючи старовинні традиції іконопису з сучасними мистецькими інноваціями. Керівник майстерні, отець Сергій Павелко, вважає, що іконопис – це не тільки оволодіння майстерністю, а ще й неабиякий духовний подвиг.
Сьогодні у «Небі на землі» працюють Сергій Павелко, Ксенія Глєбова, Наталя Соболєва, Ольга Нестерова, Марія Павелко, Костянтин Самойленко, Олена Глєбова. Молоді автори поступово завойовують популярність не тільки в Україні, а й за кордоном. Для ікони взагалі не існує меж і кордонів. Сучасним українським іконописом дуже цікавляться європейці. Роботи майстерні знайшли своїх шанувальників у Швейцарії, Німеччині, Франції і навіть у Японії.
Іконописці майстерні «Небо на землі» продовжують традицію іконопису за старовинними технологіями. Використовують тільки натуральні матеріали: дошки з липи або черешні, паволоку – полотно, котре наклеюється на дошку як основа для живопису, левкас – від 4 до 15 шарів спеціального ґрунту, приготованого на основі крейди й тваринного клею, а також виготовлені вручну самим іконописцем фарби з природних мінералів та пігментів, яєчної емульсії (жовток курячого яйця та свята хрещенська вода). Традиційна іконописна технологія працемістка й недешева.
На урочисте закриття виставки в Центрі Української Культури та Мистецтва, яке відбулось 10 лютого, прибули бійці, які перебували в зоні проведення АТО та отримали поранення різної складності.
Усі вони згодні з тим, що без ікон і відчуття Божої присутності жити майже неможливо. «У час війни і напруги саме ікони – єдина допомога. Ікона уособлює Бога, вона не дасть нам впасти і здатися, адже на нашій стороні правда», – зізнався один з бійців.

Адреса Центру Української Культури та Мистецтва:
Україна, м. Київ, вул. Хорива, 19-В
ст.м. «Контрактова площа» (вихід з метро в бік вулиць Верхній і Нижній Вал)
www.dolesko.com
Із питань отримання фотографій, відео-матеріалів, організації ексклюзивних інтерв’ю, сюжетів, цікавих та корисних матеріалів – звертайтеся до Ольги Музиченко за тел.: 097-98-22-783 або по е-mail: [email protected]