Виставка « Косівський скарб »

Facebook Twitter Google+ Linkedin

Відвідувачі ознайомилися зі старовинними взірцями косівської кераміки з приватної колекції Богдана Петричука, уродженця села Бабин Косівського району Івано-Франківської області. Було представлено, зокрема, миски, тарелі, глеки.
Молодий науковець Косівської філії Коломийського національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського з раннього дитинства збирає цінні старожитності, серед яких посуд, ткані вироби (рушники, скатертини, ліжники), меблі, одяг. Зокрема, гуглі і сардаки, кептарі і запаски, вишивані різними техніками сорочки і великі хустки з тороками, спідниці і камаші, сукняні капці і ліжники, верети, бесаги, скрині, коновки і перемітки.
Унікальність косівської кераміки полягає в її колористиці. Зелений, жовтий та коричневий – це базові кольори косовської кераміки. При цьому, малюнок обов’язково має міститися на білому тлі – це також риса нашого мистецтва. Надзвичайно різноманітною є мова розписів : лаконічна, проста, поєднана з низкою умовностей, властивих селянському мистецтву. Вироби кожного району гончарного промислу набували певних особливостей, які залежали від природних якостей матеріалів, технічного рівня виробництва, місцевих традицій. На основі широкого вживання контурного та багатокольорового розпису формуються нові стилістичні принципи оздоблення народної кераміки Гуцульщини.
Другою особливістю косовської кераміки є ритування – заповнення порожнин малюнків рисочками. Усі косівські майстри використовують ті самі кольори, а от передати пластику в рисунку, зробити його унікальним можна лише за допомогою графіки. Лаконічна, проста мова розписів поєднана з низкою умовностей, властивих селянському мистецтву.
Великий внесок в розширення кольорової гами народної кераміки Гуцульщини своєю творчістю зробили П. Баранюк та О. Бахматюк. Творчість О. Бахматюка склала цілу епоху в історії розвитку кераміки в Карпатах. Темперамент і гостре око талановитого майстра творили індивідуалізовані багатофігурні композиції на кахелі. Найбільша кількість їх присвячена сценам побуту, життя, селянській праці, забавам. Чабани, ткачі, гончарі, зображені художником на кахлях, вносять демократичну течію у зміст керамічного розпису. Завдяки майстрам О. Бахматюку, родині Баранюків – Петру, Михайлові, Йосипу, а також Гнатові Кощуку, Михайлу Білецькому та іншим, у середині ХІХ століття виникла й розвинулася школа косівської кераміки.
Серед старшого покоління майстрів значне місце в розвитку гуцульської художньої кераміки займає творчість В. Совіздранюка, М. Тим’ян з м. Косів. Одним з найкращих майстрів косівської кераміки була П. Цвілик. Вона належить до старшого покоління гуцульських майстрів. Багата і різноманітна творчість П. Цвілик є справжньою мистецькою школою, досвід якої тепер вивчається науково-дослідними установами.
Широко відомі керамічні вироби косівчанина, члена Спілки художників УРСР М. Рощиб’юка. Окрім побутових виробів, майстер створює й дитячі іграшки, які користуються значним попитом у населення Покуття.
Нині традицію косівської кераміки успішно продовжують М. Гринюк, М. Кікоть, М. Поляниця, Г. Грималюк, Д. Захарчук, О. Сорохан, М. Скорецький, Ю. Джуранюк. Серед наймолодших майстрів успішно оволодівають цим мистецтвом Ю. Кабин, М. Рєпета, І. Луканюк та інші.

Адреса Центру Української Культури та Мистецтва :
Україна, м. Київ, вул. Хорива, 19-В
ст.м. « Контрактова площа » (вихід з метро в бік вулиць Верхній і Нижній Вал)
www.dolesko.com

Із питань отримання фотографій, відео-матеріалів, організації ексклюзивних інтерв’ю, сюжетів, цікавих та корисних матеріалів – звертайтеся до Ольги Музиченко за тел. : 097-98-22-783 або по е-mail : [email protected]