Культурно-виставковий проект « У вінку нев’янучих традицій »

Facebook Twitter Google+ Linkedin

Проект продемонстрував як унікальні сторони, так і спільні культурно-мистецькі риси України та Польщі. Ця ідея була реалізована шляхом експонування петриківського декоративного розпису Слобожанщини, мальованої кераміки Гуцульщини та Малопольського Заліп’єнського малярства.
Куратори Проекту : Світлана Пахлова (директор ГО « Міжнародний центр розвитку культурного розмаїття », член Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України (2012 – 2016 рр., м. Київ) ; Марія Гринюк (майстер косівської мальованої кераміки, науковець, Президент БФ « Автентика Гуцульщини », м. Косів). Меценат проекту – Світлана Долеско.
Суть проекту – відобразити водночас унікальність і спільний обрис трьох слов’янських культур : петриківський декоративний розпис Слобожанщини, мальовану кераміку Гуцульщини та Малопольське Заліп’єнське малярство.
Зокрема, було представлено твори всесвітньо відомих майстрів петриківського декоративного розпису селища Петриківка (Дніпропетровська область, Україна), зокрема, Наталії Підгірної, Світлани Біленко, Валентини Деки, Миколи Деки.
Відвідувачі побачили й декоративні панно народних майстринь – традиційний настінний розпис села Заліп’є з колекції етнографічного музею м. Тарнов (Малопольське воєводство, Республіка Польща).
Село Заліп’є (Малопольське воєводство, Домбровський повіт) відоме завдяки унікальному стилю оздоблення будівель – кожна хата вражає вигадливими квітковими розписами, що прикрашають стіни та сільські інтер’єри. Ледь не всі хати у польському селищі Заліп’є вкриті квітковими орнаментами.
Заліп’янські майстрині і тепер оздоблюють малюнками все навколо – хати, господарські будівлі, криниці, місточки і, навіть, собачі буди. Дослідники вважають, що початком цієї традиції стало бажання жінок якось прикрасити білені печі в своїх будинках. Спочатку малюнок був простим, а фарби виготовлялися з підручних засобів : золи, глини, вапна та цегли.
Розписи наносили на піч за допомогою саморобного пензлика з березової гілки, розчавленої біля основи. Найулюбленішим сюжетом були квіти. Такі малюнки стали з’являтися в заліп’янських хатах починаючи з кінця ХХ ст. Найбільший внесок до художнього розвитку села зробила місцева художниця Феліція Курилова (Felicja Curylowa), що жила з 1904 по 1974. Завдяки її праці у селі було створено музей просто неба, який гостинно запрошує відвідувачів і сьогодні.
Окрасою експозиції стали вироби майстрині мальованої кераміки з міста Косів (Івано-Франківська область, Україна) Марії Гринюк. У межах проекту відбулись творчі майстер-класи від українських майстрів-керамістів.

Адреса Центру Української Культури та Мистецтва :
Україна, м. Київ, вул. Хорива, 19-В
ст.м. « Контрактова площа » (вихід з метро в бік вулиць Верхній і Нижній Вал)
www.dolesko.com
Із питань отримання фотографій, відео-матеріалів, організації ексклюзивних інтерв’ю, сюжетів, цікавих та корисних матеріалів – звертайтеся до Ольги Музиченко за тел. : 097-98-22-783 або по е-mail : [email protected]