Інтерв’ю

Кераміст Юлія Багацька

03-02-2015

Автор: Тимур Савін

Юлія Багацька – художник-кераміст з Полтави. Займається графікою, живописом та художньою керамікою. Народилась у Полтаві. У 1989 р. закінчила Полтавську середню школу №23. Із 1990 по 1995 рр. навчалась в Полтавському педагогічному інституті ім. В.Г. Короленка (кафедра образотворчого мистецтва педагогічного факультету).

Тимур Савін (Т.С.): Юліє, зайняття керамікою – це родинне ремесло, чи власний вибір?
Юлія Багацька (Ю.Б.): Здебільшого це інтуїтивне рішення. Коли людина робить вибір, його важко проаналізувати та пояснити. Спочатку виникла цікавість до керамічного ремесла. Я відчула, що кераміка – мій напрямок діяльності. Вибір відбувся абсолютно природньо.
Т.С.: Як Ви підійшли до мистецтва кераміки, чи допомогла Вам у цьому вища освіта?
Ю.Б.: Спочатку я познайомилась з Опішненським гончаром Васильом Онуфрійовичем Омельяненко-заслуженим майстром народної творчості України.В нього переймала досвід з виготовлення гончарних виробів.Так цікавість перейшла в захоплення глиною.Потім пройшла повний академічний курс художніх дисциплін в Полтавському національному технічному університеті ім.Ю.Кондратюка на кафедрі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.Кожен студент після навчання шукає свій напрямок. До 2002 року я працювала з дітьми у Полтавському палаці дитячої та юнацької творчості от і вирішила повернутися до педагогічної діяльності.


Т.С.: Юліє, чим Ви зараз займаєтеся і де працюєте?
Ю.Б.: Уже четвертий рік працюю у Державній спеціалізованій художній школі-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» ім.В.Кричевського. Там викладаю малюнок, живопис, композицію і гончарство. У Колегіумі учні з першого класу починають опановувати гончарство: від створення дитячих іграшок до гончарних скульптур народного напрямку.В вільний від роботи час займаюсь творчою діяльністю.
Т.С.: Чи працювали Ви з дорослою аудиторією, зі студентами?
Ю.Б.: Ні,працювала тільки з дітьми. Я відчуваю, що діти настільки гармонійні і оригінальні у навчанні і творчій діяльності , що з ними працювати дуже цікаво.

Т.С.: Як Ви працюєте з дітьми? Чи є авторські методики викладання?
Ю.Б.: .: Педагоги Колегіуму працюють за затвердженою навчальною програмою.Звісно ,як і в кожного педагога є свої знахідки,які допомагають зацікавити дітей при проведенні уроків.В учнів молодших класів важливо зберегти дитячу живість та безпосередність. Показую їм різні техніки малювання акварельними фарбами, гуашшю, фломастерами, кольоровими олівцями;привчаю спостерігати за природою і оточуючим світом. . Під час занять намагаюсь, щоб кожна дитина розкрила власну уяву. У роботі дитина має відобразити ту ідею, яку відчула. Необхідно більше спілкуватись з дітьми, щоб виявити те, що їм цікаво, а потім запропонувати
цю тему,і разом її розвивати.
Т.С.: Що Ваші учні роблять під час уроку?
Малюють,конструюють з паперу,ліплять з глини. У класі великі вікна, які виходять до парку з красивою природою: квітковими клумбами,затишними каштанами,кленами,ялинами,керамічними скульптурами і звісно гончарним горном. По стовбуру ялини часто до вікон прибігає пухнаста білка. В теплу погоду ми виходимо в цей парк і малюємо з натури пейзажі,рослини .На уроках гончарства ліпимо з глини іграшки, а потім кольоровим ангобом наносимо орнамент. Восени запропонувала дітям проводити заняття на подвірї музею-садиби Селюченко. В хаті майстрині, представлена велика експозиція дитячої керамічної іграшки, вишивка, ткацтво, мальовки, справжня ошатна білена піч. Діти з цікавістю зображували все, що Ю.Б.: Малюють,конструюють з паперу,ліплять з глини. У класі великі вікна, які виходять до парку з красивою природою: квітковими клумбами,затишними каштанами,кленами,ялинами,керамічними скульптурами і звісно гончарним горном. По стовбуру ялини часто до вікон прибігає пухнаста білка. В теплу погоду ми виходимо в цей парк і малюємо з натури пейзажі,рослини .На уроках гончарства ліпимо з глини іграшки, а потім кольоровим ангобом наносимо орнамент. Восени запропонувала дітям проводити заняття на подвірї музею-садиби Селюченко. В хаті майстрині, представлена велика експозиція дитячої керамічної іграшки, вишивка, ткацтво, мальовки, справжня ошатна білена піч.Діти з цікавістю зображували все, що викликало інтерес і захоплення-керамічні скульптурки, тріщинки на горні, плетиво тину.

Т.С.: Чи розмірковували Ви над тим, щоб почати кар’єру індивідуального майстра й вільного художника-кераміста?
Ю.Б.: Намагаюсь вести активну творчу діяльність,слідкувати за творчим життям в Україні та приймати участь в художніх виставках.Пощастило побувати за кордоном. Я працюю в межах своєї невеличкої майстерні. Там народжуються ідеї, а потім іде довгий час творчого пошуку.
Т.С.: Чи організовуйте Ви дитячі виставки?
Ю.Б.: Так, є декілька вдалих проектів. Для дітей виставки дуже потрібні. Від однієї виставки до іншої діти і їхні батьки можуть бачити різницю у творчому розвитку, пригадати минулі роботи. Під час виставки в дитини формується впевненість у власних силах і стирається побоювання показати результат роботи. Напередодні Різдва відбулася виставка в Полтавському музеї ім. І. П.Котляревського. Ми представили 54 роботи: декоративну композицію «Різдвяні дерева з казковими мешканцями», Різдвяна керамічна композиція, новорічні листівки та декоративні сніжинки.
Т.С.: Юліє, чи плануєте Ви надалі робити виставки дитячих творів?
Ю.Б.: Організація виставок залежить від фінансування. Звичайному вчителю важко планувати масштабні проекти,але за підтримки директора Колегіуму мистецтв Людмили Миколаївни Овчаренко –вдається робити все можливе для розвитку дитячої творчості. Якщо з’являється можливість презентувати виставку на свята або на особливі дати, ми організовуємося і виїжджаємо. Щиро дякую колективу Центру Української Культури та Мистецтва за участь в IV Святі Новорічної Іграшки, адже мої керамічні дзвоники та святкові листівки моїх вихованців – це не що інше, як щирий новорічний настрій для кожного, хто їх побачить!

Юлія Багацька, член НСХУ. Після закінчення інституту працювала в Полтавському Палаці дитячої та юнацької творчості керівником дитячої художньої студії. У 2005-2011 рр. навчалась в Полтавському технічному університеті ім. Ю.Кондратюка (архітектурний факультет, кафедра декоративного та образотворчого мистецтва).
Керамічну справу і мистецтво графіки і живопису опановувала в майстернях Заслуженого майстра народної творчості В.О. Омеляненка (смт. Опішня Полтавської обл.) і В.Н. Бернацького (Полтавський аквареліст, дизайнер, член НСХУ).
Учасниця Всеукраїнських художніх виставок Національної спілки художників України;
Учасниця Національної виставки-конкурсу художньої кераміки «КерамПік у Опішньому», смт. Опішня (2012р.,2013р.).

Керамічні роботи зберігаються в фондах Національного музею-заповіднику українського гончарства у Опішному; дипломна робота «Об’ємно-просторова композиція «Родинне гніздо» зберігається в Полтавському краєзнавчому музеї.

Додати коментар


Forum sur abonnement

Коментарі до статті можуть залишати тільки зареєстровані користувачі сайту, скористайтесь, будь ласка, посиланнями нижче для того щоб залишити свій коментар.

Подключениерегистрациязабыли пароль?