Статті

«Феномен традиційної селянської ляльки»

14-10-2013

Автор: Світлана Долеско

виставка автентичних ляльок з легендарної колекції Олександра Найдена, Людмили Орлової та Тетяни Пірус в Центрі Української Культури та Мистецтва 16-29 жовтня 2013 року

Метою виставки є показ спонтанного виявлення предкових образів у хатній ляльковій автентиці різних регіонів України – Середньої Наддніпрянщини, Поділля, Волині, Слобожанщини... Будуть наочно продемонстровані прояви пластичної інтуіції у варіативних аспектах внутрішньої будови ляльок.

У коло завдань також входить простеження еволюції іконографічних, декоративних і статуарних особливостей народної ляльки на шляху її розвитку: від хатнього образу предка-заступника - до національного символу.

Ця виставка спрямована на виявлення в образі ляльки національних смаків і уподобань всупереч поширених нині вульгаризаторських тенденцій комерційно-сувенірної іграшки.

Автори проекту: Олександр Найден, Людмила Орлова, Катерина Орлова-Гузова.

Виставка покликана:

1. Показати красу і органічність звичайної, традиційної народної ляльки, часом поспіхом скрученої, часом робленої більш ретельно – бабусею для онуки.

2. Довести наявність місцевих і регіональних особливостей народних ляльок щодо їх зовнішньо-декоративної образності. З цією метою демонструються аутентичні ляльки Середньої Наддніпрянщини, Поділля, Слобожанщини, Полісся, Карпат.

3. Довести вирішальне значення внутрішньої будови ляльок, в основі якої лежить пластична інтуїція щодо дивергентного або спонтанного способу пізнання світу.

4. Показати наслідки (позитивні та негативні) поширення по всій території України образу ляльки-княгині (ще називають «мотанкою») як образу еклектичного, який, однак, містить в собі ідею материнства та є нині своєрідним символом України.

5. Ознайомити зацікавлених глядачів з авторською лялькою, зробленою відомими майстрами в рамках традицій, але із виявленням індивідуальних творчих рис.

Народна лялька. Традиції та відродження

Нині у світі набула особливої актуальності проблема антропоморфізму, коли технічні засоби дозволять будь-які речі, будь-якому предмету отримати людські якості, риси, ознаки. Фактор споживання медіо-технічної культури (культури симулякрів) поступово витісняє споживання реально-предметної культури. Іллюзорність світу все більше контрастує з його реальністю, що, зрештою, є загрозливим попередженням людству щодо процесу його подальшого існування.

Лялька, у витоках якої перебуває пластика з каменю, кістки, дерева, глини, найдавніший антропоморфний образ, створюваний протягом кількох десятків тисячоліть, зокрема і на території України.

Мабуть ніколи не дізнаємось про справжні причини створення ляльок. Проте можна стверджувати, що їх створення є результатом перших проявів рефлексії – погляду людини на себе зі сторони. Найдавніші ідеї родючості, материнства, родового і родинного оберегу живуть у сучасній народній ляльці. Додались тільки місцеві та регіональні ознаки і риси сувенірності, коли виділені зовнішні загальнонаціональні стереотипи. Авторська сувенірна лялька лише в окремих випадках може досягти рівня справжнього твору мистецтва. Натомість нерідко обрастає надуманими, спекулятивного характеру властивостями.

Селянські аутентичні ляльки, зроблені у той час, коли ляльки по селах ще робилися (до початку 1970-х років) є взірцем внутрішньої краси, образної вирогідності, водночас і буттєво-образної символіки, пов’язаної з українським традиційним поглядом на жінку, на материнство і продовження роду. Красу цієї ляльки відчути і розпізнати досить не просто. Тут потрібні культурна ерудиція і природний смак.
Афіша виставки...

Додати коментар


Forum sur abonnement

Коментарі до статті можуть залишати тільки зареєстровані користувачі сайту, скористайтесь, будь ласка, посиланнями нижче для того щоб залишити свій коментар.

Подключениерегистрациязабыли пароль?