Статті

Ірина Неруш

19-10-2016

Автор: Дарина Реготун

Як багато нам дають наші рідні! Ще змалечку дитина починає копіювати рухи та поведінку батьків. Мама вчить доньку господарювати, тато сина – розбиратись у техніці.

Вміння, які люди передають від покоління до покоління, мають велике значення. Завдяки цьому наш народ ще знає, любить і співає українські пісні, бо це наша культура та ментальність. Дівчина повинна була вміти вишивати та шити. Це – важливі критерії, що показували її як гарну господиню.

Ірина Неруш у 10 років побачила, як тітка в’яже кардиган з різнокольорової пряжі. Маленьку дівчинку це так захопило, що вона попросила і її навчити рукоділлю. Достатньо було показати один раз лицьові-виворотні петлі, і це стало улюбленою справою всього життя майстрині.

В`язання вже не покидало її ні на мить. Практично скрізь, де можливо, Ірина займається улюбленою справою, віддає всю себе, душу та серце. Підтримка рідних є важливим фактором успіху, тому майстриня радіє, що цього не позбавлена. В`язання для Ірини триває годинами, особливо, коли вона сидить у кріслі та дивиться улюблений фільм. Але процес створення виробу завжди непередбачуваний.

JPEG - 689.1 kb
Майстер: Ірина Неруш. Фото з експозиції Всеукраїнської виставки в’язання «Тепла осінь» 2016
Майстер: Ірина Неруш. Фото з експозиції Всеукраїнської виставки в’язання «Тепла осінь» 2016

Майстриня бачить в голові модель, починає підбирати пряжу і береться до в’язання нового витвору мистецтва. Або ж, зовсім навпаки – коли купує нитки, то раптово виникає образ майбутнього виробу. Обов`язково в кожну річ вона вкладає частинку своєї душі. Постійно вчиться, бо впевнена в тому, що неможливо досягти досконалості, але спробувати можна.

Від участі у першій виставці в’язання в мистецькому форматі «Тепла осінь» отримала чудові враження – як від самої експозиції, так і від спілкування з організаторами, які змогли підняти українське в’язання на вищий рівень і зробити його справжнім мистецтвом. Також їй сподобалось, що представлені роботи багатьох майстрів, кожен з яких має свій стиль.

Прикраси, зв’язані гачком, сукні, сумки, рюкзаки, іграшки, які хочеться потримати у руках, справили на Ірину неперевершене враження. Особливо майстриня відзначила вироби Наталії Дмитренко. Сам факт участі у виставці дав їй не лише емоції, а й розуміння того, що, все-таки, варто займатись улюбленою справою і йти з нею по життю!

Ірина Неруш бере участь у конкурсі «Моя в’язана мрія», який триває в межах виставки "Тепла осінь". Переможця з-поміж учасниць оберете ви, відвідувачі, шляхом голосування.
Будь ласка, підтримайте учасницю під номером "21" та подаруйте їй перемогу!

Проголосувати можна до 27 жовтня включно.
Як це зробити? Завітати на "Теплу осінь" до Центру Української Культури та Мистецтва, за адресою: вул. Хорива, 19-В.
Умови голосування можна дізнатись в адміністратора, на першому поверсі Центру, або ж у доглядачів 2-го та 3-го виставкових поверхів.
А вже 29 жовтня о 15:00 ми оголосимо переможців, які отримають багато кілограмів пряжі:)!

Виставка відкрита для відвідування до 29 жовтня за таким графіком:
Пн-пт - з 10:00 до 19:00;
Сб-нд - з 10:00 до 18:00.

Додати коментар


Forum sur abonnement

Коментарі до статті можуть залишати тільки зареєстровані користувачі сайту, скористайтесь, будь ласка, посиланнями нижче для того щоб залишити свій коментар.

Подключениерегистрациязабыли пароль?