Розмова з Аллою Мироненко

Про справу, устремління та буття.

Алла Мироненко – майстриня з Одеси. Вона працює в техніці вишивання композицій стрічками. Її роботи сповнені незвичних деталей. Це особливе інтерв’ю для Центру Української Культури та Мистецтва. Адже ми вперше робимо матеріал з майстром перед тим, як розпочати виставкову співпрацю.

***

Розкажіть детальніше про свою техніку ?
Техніка зветься « художня вишивка стрічками ». Зазвичай я працюю з атласними та шовковими стрічками. Пришиваю їх до полотна. За основу беру льон або габардин. Останнім часом більше льон.

Яким чином Ви працюєте ?
Спочатку я розписую фарбами для тканини полотно. Готую у відповідності до жанру картини. Підхід відрізняється від кількості зображених елементів. Проробляю дальній план, добираю стрічки, градації кольорів.

Ваші роботи переважно складаються із зображень квітів. Чим саме Вас приваблює квіткова тематика ?
Квіти мені дуже подобаються. Це єдина мотивація для мене. Структура шовкової стрічки нагадує мені пелюстки квіток. Вони дуже природно виглядають. Коли мені дарують квіти, або я їх купую – завжди хочеться зберегти їх, лишити в пам’яті гарні образи квітів, передати хвилювання, враження від побаченого. Тому я роблю ці картини. Це дає мені можливість закарбувати їх, залишити у вигляді картини.

Як Ви почали займатися вишивкою стрічками ?
П’ять років тому, в 2011-му році, я шукала для доньки якусь прикрасу для волосся. Довго блукала інтернетом, аж поки не натрапила на матеріал про вишивку стрічками. І він мене зачепив. Я була дуже вражена і почала шукати інформацію про цю техніку. Пізніше я прочитала книгу англійської майстрині Енн Кокс, яка вважається однією з новаторок цього виду мистецтва. Це був поворотний момент для того, щоб почати серйозно цим займатися і працювати над собою. І ось вже п’ять років я вишиваю стрічками і маю зауважити, що пройшла дуже великий шлях за цей час.

Як зазвичай проходить робота над картиною ?
Зазвичай я здобуваю зображення, яке хочу відобразити. Воно може бути звідки завгодно. Потім починаю добирати матеріали.

Це відмінне від того, як зазвичай роблять такі картини. Зазвичай ті, що практикують цю техніку використовують принти з готовими зображеннями та фабричні стрічки. Це надає роботам певну одноманітність, ординарність.

Натомість я сама формую зображення. Це важливо для мене. Не знаю, чи відрізняється моя робота від загалу, гадаю, є якісь відмінності у виконанні швів, у кольорах, але я не думаю, що можу описати словами – це на рівні відчуття.

За яким принципом Ви укладаєте композиції ?
Усе залежить від обраного напряму. Спочатку фон, потім основна частина. Кожен шов по-різному сприймається і має свою роль у композиції. Разом вони починають грати в уяві. Картина має проступати на глядача. Я відштовхуюся від побаченого і рухаюся у невідоме.

Чи робите розвідки ?
По-різному. Коли я працюю, то я не можу впевнено сказати, чим це закінчиться. Усе відбувається спонтанно. Але під час роботи я постійно бачу, куди воно рухається і що можна зробити.

Тобто спонтанність – це важливий фактор у Вашій роботі ?
Так. Але самі картини не створюються за раз ! Це триває декілька тижнів. І я не загадую наперед, що саме буду робити.

Ваші картини виконані в реалістичній традиції з елементами імпресіонізму. Що для Вас означає реалістична естетика ?
Реалізм передбачає певний виклик. Має залишатися певний зв’язок із основою, з дійсністю. Але при цьому образи мають відходити від джерела, розвиватися самостійно. Квіти дуже важко відображати, треба враховувати безліч елементів. Із часом, я планую додати істот – тварин і птахів. Можливо, пізніше я спробую сюжетні композиції.

Чи не пробували Ви займатися абстракцією ?
Мене вона не приваблює. Для мене цікавіше утримуватися в рамках дійсності.

***
Чи не плануєте видати посібник із методичними рекомендаціями ?
Я думаю, про це ще рано говорити. Спочатку планую роззробити серію майстер-класів для початківців. Треба « обкатати матеріал ».

На Вашу думку, яким чином краще популяризувати декоративно-прикладне мистецтво ?
Виставки. Вони доступні кожному. Фото не передають багато особливостей твору, позбавляють його душі. Виставки та ярмарки у пріоритеті. Їх має бути багато. Це спонукає працювати більше і краще. Наприклад, в Одесі все це не дуже розвинуте.

Чи важливі для Вас аналітичні матеріали ? Чи можуть вони допомогти у вдосконаленні навичок ?
Це могло б допомогти, якби воно було. Чесно кажучи, цього не вистачає. Взагалі, дискусія дозволяє побачити багато речей з інших сторін. Вона надає потрібну для осмислення дистанцію. Це дозволяє заглибитися, розширитися в темі.