Центр української культури та мистецтва

Київ, вул. Хорива, 19-В

пн. - пт. 10:00 – 19:00
сб. - 10:00 – 18:00
нд. - вихідний

Центр української культури та мистецтва

Київ, вул. Хорива, 19-В

пн. - пт. 10:00 – 19:00
сб. - 10:00 – 18:00
нд. - вихідний

6 avril 2016

Розмова з Ніною Саєнко

Про важливість інфраструктури в сфері культури та проблеми ставлення до художників.

Зважаючи на специфічні обставини, в яких наразі перебувають українські митці – чи мають вони самі вирішувати організаційні питання ? пов’язані з виставками або публікаціями ?

Вони можуть цим займатися. Але це забирає сили і час, які можна було б використати більш плідно. Тому наявність помічників для узгодження різноманітних питань – бажана. Це може бути будь-що^ допомогти зробити експозицію, замовити кращі матеріали, домовитися про публікацію. Художнику треба допомагати представляти свої роботи адекватно. І для цього бажаний погляд зі сторони.
З іншого боку, державні мистецькі установи, які мали сприяти й допомагати, майже не виконують своїх функцій. Вони радше підтримують те, що залишилося під їх контролем. Усім іншим давно успішно займається громадянське суспільство.

Окрім мистецької діяльності, Ви маєте великий кураторський досвід. Розкажіть про нього.
Понад 30 років я працювала в Національній спілці художників України, в Українському Домі та Національній академії образотворчого мистецтва. Це був корисний досвід.

Чи можете виділити найважливіші аспекти Вашої діяльності у цих установах ?
У мої обов’язки входила презентаційна діяльність : працювала над виставками різних рівнів, від персональних та групових до закордонних зрізів епох. За цей час я змогла на багатьох прикладах впевнитись у тому, що художнику треба допомагати.
На мою думку, твір має працювати на декількох рівнях. Залучати декілька контекстів – в першу чергу естетичний та історичний. Організація робіт у певні зібрання,в експозиції – це теж свого роду творчість. Її можна порівняти з колажем.
Можна узагальнити діяльність до кількох тез : допомагати художнику в конкретизації концепції презентації своєї творчості ; визначити, яке коло творів обрати для експозиції ; яким чином їх подати ; як організувати простір.
Окремо варто виділити роботу зі ЗМІ – підготовку різних матеріалів. Конкретно про виставку, оглядову про творчість, можливо, інтерв’ю. Поява критичних відгуків надзвичайно важлива

Стосовно ЗМІ, чи є прийнятним той рівень співпраці, який наразі є ?
Можна сказати, що митці, мистецькі інституції та засоби масової інформації існують у паралельних реальностях. У кожної сторони є своє бачення і є проблема зі знаходженням точок дотику. Тобто, буває, що матеріали або занадто поверхові, або занадто нішеві чи просто неадекватні стосовно якості матеріалу. Наразі є подача мистецтва в ЗМІ як чогось неосяжного, складного. Не можна не згадати про загально зневажливе ставлення до теми культури. Інколи це справляє враження заповнення лакун – матеріали про культуру з’являються тоді, коли вже нема матеріалів про політику чи економіку.

Чи є таке ставлення коректним ?
Звісно, що ні. Зважаючи на те, що культура є невід’ємною частиною людського існування – виведення цієї теми на другий план, навіть в межах матеріалів про мистецтво – видається дивним. Це катастрофічно збіднює людину духовно. І це, безумовно, наслідок характерного споживацького виховання.
Можна піти далі і сказати, що роль митців і науковців у суспільстві нівелюється. І це точно не природній процес.
Дуже часто в статтях про художників увага зосереджена на драматизації історичного контексту або жовтих деталях біографії замість власне аналізу робіт. Це проблема, яка потребує обговорення.

***

Розмова з Ніною Саєнко
Розмова з Ніною Саєнко
Розмова з Ніною Саєнко

see also

Олена Куца-Чапенко

11 mai 2015

Майстер монотипій Ірина Яшан

11 mai 2015

Розмова з Олександром Андрющенком

27 mai 2016